На Європу чекає важкий 2022 рік, – The Guardian

У матеріалі The Guardian мовиться, що Володимир Путін фактично хоче повернутися у 1990-ті роки. Тоді колишні країни Варшавського договору, зокрема, Естонія, не приєдналися до НАТО.

Зауважте За нове вторгнення Росії в Україну будуть жорсткі санкції, – глава МЗС Великої Британії

Фактично Путін хотів би відновити СРСР. Очільник Кремля досі оплакує його "загибель".

Росія не може отримати право вето

Пріоритетом для Західного альянсу є продемонструвати: такий небезпечний ревізіонізм – неприйнятний. Росія не може отримати право вето на членство України чи Грузії у НАТО.

Путін не має відродити "ближнє зарубіжжя" – воно кануло у лету разом з радянським періодом. Росія не диктуватиме, де мають розташовуватися західні сили. 

Переговори щодо заходів зміцнення довіри, аби пом'якшити так зване "занепокоєння Росії" виглядають як поміркований шлях уперед.

Геополітична головоломка та загроза

Російські військові біля кордонів України та агресивна риторика Кремля дає зрозуміти: Путін не має наміру послаблювати тиск на лідерів Європи. 

Це –  геополітична головоломка для Вашингтона. Тим часом для Європи – безпосередня загроза, яка підстерігає на порозі.

За словами видання, хаотичне виведення військ США з Афганістану свідчить, що гарантіям безпеки США вже не можна довіряти так, як раніше.

"Америка повернулася"

Байден під час саміту G7 заявив, що "Америка повернулася". Президент США зосереджений на стримуванню Китаю та внутрішньому порядку денному.

Його політичний курс – рухається нерівномірно. Тим часом поширення коронавірусу набирає обертів. Законопроєкти спрямовані на економічне відновлення після пандемії, були модифіковані або заблоковані деякими демократами в Конгресі.

Окрім того, попереду у Байдена – складна кампанія перед проміжними виборами в листопаді.

Новий рік розпочинається з бентежної ноти

Новий рік розпочинається з бентежної ноти. Євросоюз затиснутий між агресивною Москвою та Америкою. Найгірше, що чергова криза може назріти також між Францією та Німеччиною.

Новий канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон розпочали діалог. Водночас двом країнам буде складно досягти зближення.

Між ними існує низка розбіжностей. Зокрема, щодо енергетичної політики ЄС, "зеленого переходу" та зусиль Франції класифікувати ядерну енергію як "стале" джерело під час швидкого зростання цін на газ.

Макрон прагне, щоб Німеччина підтримувала більше загальноєвропейських видатків. Водночас в офіційному Берліні така стратегія не є дуже популярною.

Європі доведеться врегульовувати такі проблеми:

• суперечка між Брюсселем, Польщею та Угорщиною щодо конституційних питань;
• напруження на Балканах;
• ядерні амбіції Ірану;
• невирішені питання щодо Brexit

Ще одна проблема – Омікрон

Наразі Європа не має чіткої скоординованої відповіді на поширення Омікрону. Країни запроваджують різні суперечливі карантинні обмеження.

Умови закінчення пандемії

• У ВООЗ заявили, що є важлива умова для припинення пандемії COVID-19 у світі. Необхідно вакцинувати 70% світового населення.
• Окрім того, дуже важливо, аби кожна країна припинила реагувати на кризу окремо.
• Глава Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я Ганс Клюге заявив, що пандемія може завершитися, коли "всі без винятку озброяться наукою і візьмуть на себе відповідальність за свої дії".