За словами представника ГПУ, Ющенка викликали для вручення підозри, але він не з'явився, тому підозру надсилали за місцем його проживання.
Читайте також: Бізнес Медведчука: які умови співпраці з Росією
Окрім Ющенка, у цій справі повідомлено про підозру:
- Януковичам – самому екс-президенту та його старшому сину-стоматологу Олександру,
- Едуарду Ставицькому – екс-міністру екології, який втік до Ізраїля та змінив прізвище на Розенберг,
- Ігорю Тарасюку – екс-завгоспу президента Ющенка Ігорю Тарасюку.
Я неодноразово допитувався у справі заволодіння Януковичем резиденції Межигір’я, давав речові докази слідству та знаю, про що ідеться. На жаль, це черговий приклад, коли найвищі посадові особи держави поставили свої приватні інтереси вище державних.
Підозра Ющенку стосується виведення у 2007 році об'єктів державної власності. А саме, об’єктів, які розташовувались на території урочища "Межигір'я", на користь підконтрольних Януковичу фірм.
З самого початку було очевидним, що Ющенко був причетний до оборудків із "Межигір'ям". На жаль, він не просто жодним пальцем не поворушив, аби зупинити цю схему. Навпаки, він сприяв, щоб державна резиденція площею 137 гектарів, що майже, як князівство Монако, без будь-якого конкурсу потрапила в лапи клану Януковича.
Віктор Янукович
Апетити Януковича розігралися в 2002 році, коли він вперше став прем'єром. Тоді йому державою, тобто нашим з вами коштом, було виділено малопримітний будинок номер 20 на території резиденції "Межигір'я". Майже миттєво Янукович поміняв статус Межигір'я з "державної резиденції" на "державну дачу" та отримав цей будиночок в оренду на фіктивний благодійний фонд.
Потім була Помаранчева революція, а також Ющенко і Янукович сварилися та мирилися. У підсумку в липні 2007 уряд Януковича передав усю резиденцію "Межигір'я" до статутного капіталу компанії "Надра України", якою керував Едуард Ставицький. Який був ставлеником міністра екології, близьким товаришем Януковича, начальником виборчого штабу Василя Джарти.
Едуард Ставицький
Ця національна компанія отримала будівлі, споруди та інше майно комплексу "Межигір'я", розташоване на площі 137 гектар. І тут же з різницею в декілька днів відбулася операція "легалізація".
А саме, державна компанія "Надра України" передала резиденцію донецькій фіктивній фірмі та перепродала іншій. Першу фірму збанкрутували, а кінці заховали у воду. Янукович поступово накопичував "чорні гроші" та вкладав їх у побудову персонального райського куточка, оформленого на підставних осіб. Держава ж Україна втратила майна на суму, яку оцінили в півмільярда гривень.
А тепер питання: до чого тут Ющенко? Чому він отримав підозру? Ющенко погоджував усі дії, що передували виведенню Межигір'я з державної власності.
Як свідок по справі, я мав доступ до деяких документів, які це підтверджують. Для цього варто перенестися у часі в 2007 рік. Це був рік політичної кризи та дострокових виборів. Пригадуєте, тоді Янукович вирішив піти слизькою доріжкою узурпації та почав формувати коаліцію тушками. У відповідь, Ющенко розпустив Верховну Раду.
Але Янукович, який вже на повних вітрилах прямував до реваншу, почав саботувати проведення дострокових виборів. Питання застрягло в судах. Однак поступово Янукович здався і погодився на вибори. І, як лише зараз вдалося відновити історичну хронологію, причиною цього став своєрідний "хабар" від Ющенка.
Отже, про що йдеться. Янукович хотів прибрати до своїх рук всю резиденцію "Межигір'я". І не в оренду, а в приватну власність, але зробити це в квазі-легальний спосіб.
"Межигір'я"
11 квітня 2007 року Янукович як прем'єр-міністр адресував президенту Ющенку звернення такого змісту. Цитую дослівно: "Шановний Вікторе Андрійовичу! Прошу Вашої згоди на здійснення в установленому порядку обміну об'єкту державної власності – комплексу споруд "Урочище "Межигір'я" село Нові Петрівці, який перебуває у сфері управління Державного управління справами, на об'єкт приватної власності – споруди, за адресою місто Київ, вулиця Паркова дорога, 3-а, 5-а, 7-а, 3-б, 5-б, 7-б, які входять в комплекс "Маріїнського палацу".
Ющенко, який хотів отримати згоду Януковича на вибори, написав резолюцію своєму завгоспу – керівникові Державного управління справами Ігорю Тарасюку: "Прошу опрацювати та надати пропозиції". Повторюся, що "надати пропозиції". Це типове формулювання на мові бюрократії, яке означає згоду на запропонований Януковичем варіант.
В ході слідства було виявлено оригінал резолюції Ющенка як президента, на якій стояв його живий підпис.
За місяць, у травні 2017 року керівник Державного управління справами дав необхідні дозволи і почався процес виведення "Межигір'я". Ющенко, як президент 9 липня підписав розпорядження, яке було потрібно Януковичу для легалізації всієї оборудки з "Межигір'ям". Зверніть увагу на дату, адже робив це на день народження Януковича, як своєрідний подарунок йому.
Межигір’я перевели на Кабінет міністрів, яким тоді керував Янукович, але не для управління майном, а для його відчуження. Кабмін передав Межигір’я до статутного капіталу компанії "Надра України", а так вже і вивела його на користь Януковича.
Тому підозра Ющенку, як спільнику в корупційних оборудках з виведення державної резиденції «Межигір’я», має всі законні підстави. Він свідомо підігрував Януковичу, розпоряджаючись майном держави на власний розсуд, як своєю приватною власністю, аби отримати політичні дивіденди та розпустити парламент.
Читайте також: Чому Порошенко повинен нести відповідальність за Медведчука та Клюєва
Ця історія має бути прикладом для всій майбутніх поколінь політиків. Державні гроші або майно, тобто створене зусиллями всіх українців, мають бути недоторканними. А за їхнє розбазарювання має наступати неминуча відповідальність.