Робимо усе, щоб Росія зрозуміла – буде лише гірше, – Подоляк про переговори

Радник голови ОПУ Михайло Подоляк розповів 24 Каналу, що Україна зараз проводить ті дії, які мають змусити Росію усвідомити, що далі буде тільки гірше. Він підкреслив, що мовиться не лише про Курську операцію, але й про все, що відбувається по лінії фронту.

Дивіться також Начальник штабу РДК пояснив, чому переговори з Росією наразі марні

Як змусити Росію до переговорів 

Михайло Подоляк зазначив, що Росія визнає тільки два інструменти впливу – це страх і сила. Він наголосив, що Україна, користуючись своєю суб'єктністю, збільшує інструменти примусу через війну, наприклад, у Курській області. 

Україна активно працює з нашими партнерами щодо збільшення фінансових втрат Росії в рамках цієї війни. І оці два інструменти примусу точно можуть суттєво підсилити не тільки позиції України, але й тиск на Росію в цілому,
– сказав радник голови ОПУ.

Подоляк зауважив, що є й третій дуже складний інструмент – це дипломатичний примус. 

"Є країни, від яких залежить Росія, які сьогодні мають зовсім інший рівень впливу на глобальний політичний процес, зокрема це Індія чи Китай. Сьогодні Україна інтенсивно працює для того, щоб разом зрозуміти одну просту річ. Якщо Росія не програє війну, то це ризик для всіх. Також і для тих країн, які сьогодні заробляють на співпраці з нею. Якщо ж Росія програє і дотримуватиметься концепції міжнародного права, то всі отримують те, що потрібно для планування свого майбутнього", – висловився він. 

Правила ведення війни

Михайло Подоляк підкреслив, що Росія не дотримується жодних правил ведення війни на території України. Він назвав основні пункти, які порушує країна-агресорка та як наша держава намагається боротись із цим.

• Зерновий коридор є прикладом успішних переговорів з Росією, де Україна змогла ефективно контролювати ситуацію, атакувавши Чорноморський флот противника. Хоча Росія все ще впливає на деякі регіони України через атаки, які обмежують доступ до сільськогосподарських угідь, зернова угода показала, що можна забезпечити продовольчу безпеку.
• Енергетична безпека стосується не лише АЕС, а й ширших аспектів, зокрема ударів Росії по енергетичній інфраструктурі України, що спрямовані на погіршення якості життя цивільного населення. Хоча Україна ще не досягла паритету в знищенні російської інфраструктури, проте удари по нафтобазах країни-агресорки показали, що існують способи примусити її дотримуватись правил ведення війни. Масштабування цих ударів може стати ефективним інструментом стримування агресії окупантів.
• Росія грубо порушує Конвенції щодо поводження з військовополоненими, проводячи незаконні судилища над українцями. Ситуація змінилася після масової здачі російських строковиків у полон на Курщині, що створює нові можливості для обміну полоненими та примусу Росії до дотримання міжнародних норм.