Правозахисники заявили, що під час тижневого розслідування виявили факти використання касетних зарядів у 12 населених пунктах Донбасу. Внаслідок обстрілів загинуло декілька мирних жителів, ще десятки постраждали.
У прес-центрі АТО закиди міжнародних правозахисників заперечують. Українські військові стверджують, що не мають касетних зарядів. І тим більше — не використовують забороненої міжнародною конвенцією зброї в густозаселених районах. Це також підтвердив речник МЗС Євген Перебийніс.
Читайте також: РФ хоче дискредитувати Україну як учасника переговорів з придністровського врегулювання, — МЗС
На місцях обстрілів правозахисники знайшли 22 снаряди з систем залпового вогню "Смерч" та "Ураган" — кожен із них міг містити близько тисячі дрібніших зарядів.
Правозахисники залишили поза увагою обстріли звільненої території,
— повідомив речник РНБО Андрій Лисенко.
"Саме від касетних боєприпасів на початку жовтня загинув співробітник Червоного Хреста. Тоді терористи намагалися звинуватити в обстрілі українські війська, але МВС викрило злі наміри терористів, перехопивши їхні розмови", — додав Лисенко.
Читайте також: Категорично відкидаємо тези про нібито спалах в Україні праворадикальних настроїв, — МЗС
Цей скандал з касетними бомбами саме виник і був оприлюднений саме зараз з метою використати цей аргумент на цьому тижні під час засідання Радбезу ООН,
— вважає експерт-міжнародник Володимир Горбач.
Речник МЗС України Євген Перебийніс заявляє, що Humans Rights Watch стала жертвою інсценування терористів, які використали міжнародну організацію, щоб дискредитувати українську армію. Про ймовірну участь в скандалі російських спецслужб говорять і експерти.
Як відомо, касетні заряди під час вибуху розпадаються на багато дрібних бомб, не всі з яких можуть здетонувати. Відтак, загроза ураження ними зберігається навіть через багато років після завершення бойових дій.
Використання касетних бомб та ракет заборонили конвенцією ООН улітку 2010 року. Тоді документ підтримали більше ста країн, але серед них не було, зокрема, Росії.