"Їх нічого не спиняє", – інтерв'ю з легендарним командиром "Да Вінчі" про загострення на Донбасі

Про те, як на фронті працюють окупаційні російські найманці, чи є вірогідність повноцінної війни з Росією, чи варто Україні розраховувати на світову підтримку та як події в Афганістані вплинуть на українсько-російський конфлікт – розповів командир Першої штурмової роти ДУК "Правий сектор" Дмитро Коцюбайло, відомий на псевдо "Да Вінчі", з яким 24 канал поспілкувався на лінії розмежування.

Читайте також Путін відмовився від зустрічі з Зеленським для обговорення Криму й Донбасу

1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС / Фото з фейсбуку Дмитра Коцюбайла

Як змінилася ситуація на лінії розмежування? Можна говорити про загострення?

Російські окупанти почали стратегію точкових ударів. Вони почали працювати групами у 2-3 знаряддя, використовуючи артилерійські системи калібрів 120 міліметрів та 122 міліметри, 2С1 122 міліметри, Д-30 122 міліметри. Такими точковими роботами вони знищують наші командно-спостережні пункти (КСП) батальйонів, груп, рот.

Вони почали часто це використовувати. Майже щоденно зранку вони накривають на певній ділянці той чи інший батальйон. За почерком стрілянини – це росіяни, це не місцевий контингент. Також постійно спостерігається розвідка – "Орлани", які майже щоденно літають по всій лінії фронту. Їхня задача – розвідувати. Також спостерігається дуже велика щільність роботи РЕБів – радіоакційна боротьба, яка глушить зв'язок, всі летальні безпілотні апарати, робить перешкоди, щоб Україна зі свого боку не могла цього робити.

Тобто заїжджає група, включає РЕБ і ми (українська сторона) не можемо літати. Вони його виключають, вилітає їхній "Орлан" – знімає, робить роботу. Потім вони його садять і включають РЕБ. Таким чином вони унеможливлюють нашу роботу з контрбатарейної боротьби.

Як давно це загострення триває?

Це загострення спостерігається понад місяць. Майже кожного дня, за статистикою, є поранення – від двох до десяти людей. Якщо подивитися зведення за 11 вересня, то за добу – десять поранених і один вбитий. Це постійно нарощується, бо завжди спостерігаються літальні апарати по фронту. Це говорить про те, що вони (окупаційні війська – 24 канал) вишукують цілі, підтверджують і готуються завдавати удару по наших військових об'єктах. До того ж їх не зупиняє, якщо він розташований у місті. Тобто, знаючи, що там живуть цивільні люди — вони все одно працюють.

Позиція Першої штурмової роти ДУК "Правий сектор" / Фото Аліни Туришин, 24 канал

"Якщо в окупантів стоїть мета знищити цей об'єкт – вони це зроблять"

Обстріл Авдіївки. З чим ви це пов'язуєте?

Ці точкові удари росіяни роблять по всій лінії фронту по КСП батальйонів, де розташовані командні пункти, певна кількість техніки, яку вони змогли розвідати. Їх нічого не зупиняє. Це говорить про те, якщо у них стоїть мета знищити цей об'єкт – вони це зроблять, не зважаючи, що там є цивільне населення.

Актуально Обстріл Авдіївки: як Путін намагається вплинути на зустріч Зеленського та Байдена

Обстріл Авдіївки, 28 серпня 2021 року / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Читайте також Гібридна анексія і примусова паспортизація: як Путін використовує Донбас для виборів до Держдуми

Експерти кажуть, що у Білорусі можуть з'явитися військові бази Росії. Зараз там проходять спільні масштабні військові навчання "Захід-2021". Яку загрозу для України ви бачите від цього?

Це насправді було неминуче. Росія поглинає Білорусь. Після виборів президента у 2020 році це стало зрозуміло. Лукашенко відстояв владу завдяки Росії, бо у Білорусі є багато техніки, яка гналася на розгін тих же мітингів. І вони на певних умовах зійшлися, що Путін допомагає йому зберегти владу у Білорусі навіть, не зважаючи на міжнародні санкції, в обмін на те, що Білорусь буде влита в Росію. Це було зрозуміло ще рік тому. Це поступові кроки, які відбуваються. Тепер ми маємо ще більшу небезпечну ділянку уздовж нашого кордону.

"Миром ми нічого не здобудемо"

Зеленський допускає вірогідність повноцінної війни з Росією. А як ви вважаєте?

Питання в тому, що завдання Росії та Путіна, щоб в Україні нічого не було стабільно, щоб тривали бойові дії, щоб були втрати. Таким чином, можливо, він підштовхує наше політичне командування йти на якійсь певні умови. Я завжди говорив, що миром ми нічого не здобудемо. Нам треба показати свою позицію, що ми можемо і вміємо. Ми маємо самі за себе постояти. Якби дали більше волі нашим ЗСУ, дали їм більше можливостей та "розв'язали руки", то я думаю, що був би хороший результат, а зараз ми "пасемо задніх" у плані того, що ми стараємось дотримуватися ще якихось невидимих угод.

До теми У Росії відповіли на заяву Зеленського про можливу повномасштабну війну

Авдіївка, вересень 2021 рік / Фото Аліни Туришин, 24 канал

"Мінські угоди" – мертвий документ?

Вони не працюють. Це не є якісь певні слова. На всі мої слова є докази. Якби працювали "Мінські угоди", то в нас би не було 10 поранених та 2 вбитих. "Мінські угоди" та перемир'я – це повне припинення вогню, коли ніхто не стріляє і немає втрат. Коли така кількість поранених та загиблих, то це говорить про те, що все ж таки війна йде і до того ж масштабна. Я вже не раз проводив до прикладу Ізраїль. Там якщо є один поранений, то вся країна планує, як нанести авіаудар по Сектору Гази, по позиціях ХАМАС. А в нас, коли втрати, то ми завжди стараємося про щось домовитися. Це не працює і воно не буде працювати.

Як, на вашу думку, події в Афганістані вплинуть на Україну?

Вся увага автоматично перемикнулася на Афганістан. Останній місяць було велике загострення на фронті. Наприклад, такі обстріли, які відбувалися по Авдіївці, востаннє були у 2017 році. І світова спільнота на це не реагує, бо в них є під боком Афганістан – терористична країна, яку захопив Талібан. Всі бояться і прекрасно розуміють, що Талібан з себе представляє. Вся увага світу прикута до Афганістану, бо це буде новий розповсюдник тероризму.

"За нас ніхто воювати не буде"

Світ Україну підтримує? Нам варто на когось розраховувати?

Ні, ми можемо розраховувати лише самі на себе. Приклад з Афганістаном – дуже показовий. 20 років туди вливалися великі кошти та ресурси. Але сама держава не змогла собі забезпечити якусь оборонну сферу, не зважаючи, що туди вкладалися мільярди коштів. Якщо ми самі не захочемо – ніхто за нас цього робити не буде. Є багато прикладів, які про це говорять. Можливо, надалі буде якась військова чи матеріальна підтримка, але основні зусилля маємо вкладати ми. За нас ніхто воювати не буде.

"До війни треба готуватися, а ми готуємося лише на словах"

А які кроки Україна має робити, щоб повернути окуповані території?

Як мінімум, не бути "терпілами". Ми на своїй землі. Не треба домовлятися про незрозумілі угоди, які не діють. Є певний період війни, де люди про щось домовляються, є політичні сторони. Якийсь час воно працює, якийсь – ні. Воно не працює вже восьмий рік. Все, перегортаємо цей лист, треба щось нове робити. Але до війни треба готуватися, а ми готуємось лише на словах.

1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС / Фото з фейсбуку Дмитра Коцюбайла

Найбільш образливе – це те, коли дійсно розпочнеться повномасштабна війна, то ті бездари, які мали робити щось для обороноздатності – нічого не роблять, а потім просто скажуть, що "Россия – большая страна, мы – маленькая Украина ничего не могли сделать". Такі будуть заяви, хоч деякі люди нічого не стараються робити для обороноздатності нашої країни.

До того, що всі говорять, що наша країна в небезпеці від російського вторгнення, то має бути мобілізований весь ресурс на обороноздатність нашої країни. І тоді, коли ми приймемо цей бій, який буде вирішальним в історії України, тоді лише ми можемо сказати, що ми зробили все, що могли.

А коли ми, можна сказати, нічого не робимо, крім того, що розповідаємо, що Росія на нас нападе, то з того толку не буде.

Чи варто Україні розраховувати на підтримку НАТО?

Яке НАТО? Я знаю, що було голосування у Верховній Раді, щоб ми стали стратегічним союзником США поза НАТО, то більшість нардепів за це не проголосували просто. Афганістан також був стратегічним союзником США поза НАТО. Нам треба більше військової допомоги, якої реально не вистачає.

А якої саме?

Та будь-якої, починаючи від боєприпасів, зброї, техніки, артилерійських засобів. Всього. Тобто, ми воюємо ще застарілими зразками зброї, а свою, яку ми розробили, не можемо поставити на озброєння, через те, що нестача ресурсів. Якщо дивитися на те, скільки зброї є в Афганістані, скільки американці знищили, скільки залишили талібам, то серце кров'ю обливається, бо ця техніка допомогла б нам у боротьбі з Російською Федерацією, а це є найбільшим світовим тероризмом.

Україна може перемогти РФ зброєю та технікою, яка є?

Можна і з автоматом "Калашникова" вести боротьбу проти наддержави, якщо є на це бажання. Той же Афганістан. Таліби чим перемогли? Автоматами Калашникова та поясом шахіда. І дві наддержави – СРСР та США, які 20 років будували там демократію, пішли звідти. Таліби не мали вертольотів і безпілотних літальних апаратів. У них була воля, ідея і вони йшли. Це як приклад – негативний, але він є. 

На думку Дмитра Коцюбайла, "можна боротися, якщо є на це воля людей, які готові помирати та вбивати за цю країну".