Сенс Курської операції
Зараз російські війська послаблюють свій наступ на Харківщині. Українським силам, які зосереджені в цьому регіоні, вдається стримувати їхні спроби захопити Вовчанськ.
Читайте також Як Кремль через спеціальні фонди поширює "русскій мір" у світі
Не менш складна ситуація і на стратегічно важливому для росіян Донецькому напрямку. Ще у лютому 2022 року Владімір Путін віддав наказ своїй армії вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей. Зараз ворожі війська можуть перебувати за близько 10 кілометрів від Покровська. Бажання Москви продемонструвати свою здатність окупувати всю Донецьку область залишається одним з важливих політичних завдань Путіна.
Мене дивує лише те, що багато хто думає, що Курська операція ЗСУ не відвернула значні резерви з Харківського чи Донецького напрямків. На Курщини українські війська зайняли навіть більше території, ніж російські окупанти останнім часом на Донеччині.
Як на мене, сенс Курської операції зовсім не у відвертанні резервів, а насамперед у політичній зміні характеру війни. Саме це зараз дає можливість нашим західним союзникам вголос говорити про необхідність зняття обмежень для України щодо ударів по Росії. Так само як Захід холоднокровно поставився до того, що його зброю використовують на Курщині, тобто на суверенній території Росії, а не тільки на тій території, яку Росія оголосила своєю.
Росія вважає, що відновлення СРСР у кордонах 1991 року є її легітимною та логічною метою. Саме тому окупація України залишається для росіян таким самим пріоритетом, як і звільнення Курської області від ЗСУ. Росія намагається переконати світ, що вона має повне право на ту територію, яку окупують її війська. В цій ситуації очікувати, що у результаті рейду Сил оборони України в Курську область росіяни у першу чергу будуть перекидати резерви з Донецького чи Харківського напрямку для того, щоб повернути цю територію під свій контроль – було не дуже професійно.
Цікаво Вірменія готується до непростих рішень
Час грає на користь України в Курську
Можна уявити собі, як росіяни будуть діяти найближчим часом. Вони будуть зосереджувати зусилля на Донецькому напрямку і водночас намагатимуться знищити українську інфраструктуру. Тільки після того, як росіяни зрозуміють, що їхні можливості на Донецькому напрямку є вичерпаними, то будуть посилювати угрупування в Курській області для того, щоб спробувати вибити ЗСУ.
Тут, на відмінно від Донецького напрямку, час грає саме на користь України. Бо, поки будуть відбуватися тяжкі бої на Донецькому напрямку, у тих сил, які перебувають на території Курської області, є додаткова можливість, щоб підготуватися до неминучого наступу російських військ.
Цей наступ росіян на власній території може виявитися для них важчим і кривавішим, ніж наступ на Донецькому чи Харківському напрямках.
Треба усвідомлювати, що війна між Росією та Україною у подальші роки буде відбуватися на території обох держав. Тому можливість припинення війни залежатиме насамперед від Заходу і його дозволу використовувати свою сучасну зброю для знищення арсеналів Росії. Цей дозвіл міг би змінити перебіг війни найближчими роками.