Аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" Євген Костогризов в ефірі 24 Каналу пояснив, що дипломатичні контакти із Мінськом можуть тривати й надалі. Водночас головним стримувальним фактором для Лукашенка є не дзвінки чи візити, а розуміння поганих перспектив білоруської армії в Україні.
Дивіться також "Це має зупинити Росію": Зеленський очікує на візит Віткоффа та Кушнера до Києва незабаром
Чому Захід продовжує контакти з Лукашенком?
Європейські країни ще розраховують, що дипломатичні контакти можуть втримати Білорусь від прямої агресії. Тому розмови, візити й поїздки західних посланців до Мінська можуть тривати й надалі. Для союзників досі не до кінця зрозуміло, наскільки сильно Росія тисне на Лукашенка, щоб втягнути його у війну.
Європейські лідери безумовно думають, що дипломатичними способами ще можливо втримати Білорусь від агресії,
– зазначив Костогризов.
Для України відкриття ще одного фронту на півночі було б складним сценарієм. Це змусило б розтягувати лінію оборони й перекидати війська з важливих напрямків, тоді як російський наступ уже послабився, а логістика окупантів на Півдні та Сході має серйозні проблеми.
Для Путіна вступ Лукашенка у війну був би принаймні тимчасовою чарівною пігулкою, яка могла б допомогти російській армії,
– пояснив аналітик.
Через це контакти із Мінськом залишаються не лише питанням дипломатії, а й частиною ширшого стримування. Захід намагається не допустити сценарію, за якого Росія отримає додатковий простір для тиску на Україну з півночі.
Що може втримати Лукашенка від війни?
Водночас головним запобіжником для Мінська можуть бути не дипломатичні контакти, а реальна оцінка наслідків вступу у війну. Білоруська армія й Лукашенко мають розуміти, що похід в Україну не дасть їм швидкого результату і може обернутися важкими втратами.
Найважливіше – це те, як сама білоруська армія і Лукашенко оцінюють свої перспективи в Україні. Я сподіваюся, що вони чудово розуміють, наскільки ці перспективи для них погані, і це буде основним стримуючим фактором,
– наголосив Костогризов.
Перспективи для білоруських військ в Україні виглядають погано, і це може залишатися головним фактором стримування.
Костогризов пояснив що реально стримує Білорусь від війни: дивіться відео
Проте ризики не обмежуються лише українським напрямком. Росія може використовувати територію Білорусі для тиску на держави Балтії, зокрема через провокації в гібридному форматі.
Я б не виключав і такого варіанту, що рух свити може відбутися навіть не в сторону України,
– додав аналітик.
Такий сценарій уважно відстежують і в Україні, і в країнах Балтії. Тому Білорусь залишається важливим напрямком ризику не лише для української безпеки, а й для східного флангу НАТО.
Що відомо про ризики з боку Білорусі
Наприкінці травня 2026 року у Держприкордонслужбі заявили, що безпосереднього нарощування сил біля кордону з Україною на території Білорусі зараз не фіксують. Водночас у глибині країни помітні процеси, які свідчать про сильніший тиск Росії на Мінськ, щоб той масштабніше долучався до війни. Тому на цьому напрямку не виключають провокацій і не відкидають ризиків подальшої ескалації.
26 травня 2026 року Олександр Лукашенко заявив, що не відправлятиме білоруських військових в Україну, але одночасно пригрозив, що у разі нібито "агресії" проти Білорусі війна набуде зовсім іншого характеру. Такі заяви з Мінська з'являються на тлі постійних спроб показати готовність до жорсткішого сценарію, хоча прямого вступу у війну Білорусь досі уникає.
Associated Press нагадує, що Білорусь і надалі залишається важливою частиною російської воєнної інфраструктури. Саме з її території у 2022 році росіяни наступали на Київ, а згодом Мінськ надавав свою інфраструктуру для підготовки військ, спільних навчань, лікування поранених і військового виробництва. За оцінками білоруської опозиції, Москва й надалі може використовувати Білорусь як плацдарм для нових дій.
Окремий ризик зараз пов'язують не стільки з наземним наступом, скільки з можливими ударами з білоруської території по українській логістиці. Зокрема, йдеться про сценарій запуску дронів у напрямку траси Київ – Чоп, яка є одним із головних маршрутів постачання з Польщі. Українська сторона наголошує, що така загроза існує, але для протидії мають засоби ППО, РЕБ і перехоплення.