Лік часу – не на години, а на життя: плани України щодо захисту прав журналістів

Про те, які кроки плануються у 2025 році задля захисту прав журналістів, читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Утримують в карцері: чому Іран викрав італійську журналістку і до чого тут Росія

Фотовиставка полонених журналістів

У першій половині року планується проведення фотовиставки, присвяченої українським журналістам, яких незаконно утримують у російських тюрмах. Ми знаємо їхні імена, їхні історії та усвідомлюємо обов'язок боротися за їхнє звільнення. Кожне життя і кожна доля унікальні, як і їхня боротьба з російською пропагандою та брехнею. Будемо боротися за кожного та кожну.

Виставка розпочнеться в Україні. Я хочу, щоб наші громадяни зрозуміли, що боротьба за медійників – це боротьба за нашу свободу, нашу правду. Наступний крок – міжнародна кампанія. Ми вже ведемо перемовини про проведення виставки в європейській країні. Фотографії та історії полонених журналістів будуть представлені на майданчиках, де їх побачать європейські політики, правозахисники, медіа.

Ми хочемо, щоб ці обличчя стали символом боротьби за свободу слова, а дискусія про незаконно полонених журналістів змусила міжнародну спільноту тиснути на Кремль, вимагаючи їхнього звільнення.

Розширення доступу до інформації: новий рівень прозорості

Свобода слова неможлива без доступу до інформації. У 2025 році ми ініціюємо створення міжфракційного об'єднання у Верховній Раді, яке сфокусується на прозорості та доступності даних. Тут ключова історія в тому, аби згуртувати депутатів усіх політичних сил для вирішення таких питань, як відкритість документів, оперативність у відповідях на інформаційні запити та зменшення бюрократичних перешкод для журналістів.

Важливо Скоро мав стати батьком: на війні загинув морпіх й редактор "Новинарні" Андрій Кузьменко

Одним із перших завдань об'єднання стане розробка законодавчих ініціатив, які гарантуватимуть право громадян і журналістів на доступ до публічної інформації. Хоч би й під час війни. Саме Україна є обличчям світової демократії, і ми мусимо відповідати цьому статусу на всіх рівнях.

Також я б хотів запровадити регулярну практику брифінгів у Раді від ключових осіб парламенту: спікери та віцеспікери, голови комітетів та комісій. Це буде логічним продовженням того тренду, який ми запровадили минулого року: прямий діалог з медійниками, допуск журналістів до Верховної Ради та проведення круглих столів за участю представників ЗМІ та медіаекспертів.

Єдиний реєстр злочинів проти журналістів: інструмент для справедливості

Україні необхідно мати чіткий і систематизований облік злочинів проти журналістів. У 2025 році ми плануємо розробити єдиний реєстр таких злочинів.

Це буде відкрита платформа, де кожен зможе побачити не лише перелік перешкоджань свободі слова, але й етапи їх розслідування, дії правоохоронних органів і судів, реакцію міжнародної спільноти тощо.

Така база даних стане основою для тиску на винуватців. Її створення не тільки допоможе вивести проблему на рівень громадської уваги, але й дозволить зменшити безкарність за злочини проти представників медіа. Світ готовий нам сприяти в цьому, але чекає проактивної позиції саме від нас, тож мусимо задавати тон.

Читайте також На Донеччині зник безвісти журналіст УНН Захар Подкидишев

Адвокація на міжнародному рівні: дипломатія заради свободи

Свобода українських журналістів – це питання, яке потребує міжнародної підтримки. У 2025 році Україна посилить свої дипломатичні зусилля для звільнення тих, кого незаконно утримує Росія.

Ми працюємо над розширенням співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, такими як "Репортери без кордонів", і будемо ініціювати нові резолюції в ООН, Європейському парламенті та Раді Європи.

Україна бореться не лише за своїх громадян, а й за принципи, на яких будується цивілізований світ. Звільнення журналістів – це ключовий напрям цієї боротьби.

Ми продовжимо боротися за кожного журналіста та кожну журналістку, за кожне право і за кожне слово правди. Україна довела, що готова бути прикладом для світу, і ця боротьба стане ще одним підтвердженням цього.

Пріоритет – зберегти життя та повернути наших людей додому. У нас є успішні приклади (повернення Нарімана Джеляла, Максима Буткевича, Романа Борща та Олександра Гуділіна в 2024-му) та випадок загибелі Вікторії Рощиної через неналежне утримання в незаконному російському ув'язненні. Саме такі випадки надихають працювати ефективно та швидко. Адже лік часу йде не на години чи дні, а на життя.