Таку думку 24 каналу повідомив співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов.

Читайте також: Рішення ООН може прискорити санкції, – експерт

Як зауважує експерт, одну з таких провокацій вдалося зірвати. Росія хотіла поставити під сумнів характер поранень моряків заявами, що обстріл вівся не бойовими снарядами, а так званими болванками. Крім того, за версією росіян, моряки отримали поранення внаслідок підриву гранати на судні. Плюс, розповідає Снєгирьов, росіяни також заявили про те, що один із співробітників СБУ, який перебував на українському кораблі, причетний до "тортур цивільного населення".

Росія в Європі веде інформаційну кампанію проти України, щоб поставити під сумнів події в Азовському морі. Для цього росіяни проводять "слідство" щодо захоплених ними українських моряків. Тобто і далі будуть фейки, щоб звинуватити Україну в порушенні міжнародного права і договору про спільне використання акваторії Азовського моря,
– зауважує Снєгирьов.

І це, говорить фахівець, на жаль, дало певні результати. Спікер парламенту Словаччини заявив, що треба розібратися в ситуації, і лише потім говорити про посилення санкцій. А це небезпечно, оскільки ця країна в 2019 році головуватиме в ОБСЄ.

Росіяни і далі розколюватимуть ЄС в питанні введення санкцій через агресію в Азовському морі. Є сумніви, що такі дії Росії вплинуть на продовження будівництва газопроводу "Північний потік-2". Адже і Німеччині і Австрії вже є три російські газосховища,
– зазначив Дмитро Снєгирьов.

Нагадаємо, 17 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації Росією Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. За документ проголосували 66 країн, проти – 19, 72 утрималися. Серед 19 держав, які голосували проти, – Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве. У Кремлі з резолюцією не згодні – кажуть, що шкодують про ухвалення цього документу.

В ЄС, зокрема глава МЗС Польщі Яцек Чапутович та глава МЗС Фінляндії Тімо Сойні вважають ревізіоністську політику Росії однією із загроз для світової безпеки. Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що нова особиста зустріч президентів Путіна і Трампа неможлива, поки Москва утримує військові кораблі України, захоплені поблизу Керченської протоки.

Що сталось у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.