Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в ефірі 24 Каналу припустив, що Токаєв озвучив не лише власну позицію. На його думку, президент Казахстану міг у делікатній формі передати Путіну сигнал від держави, до якої у Москві змушені дослухатися.

Головний сигнал Токаєв залишив на кінець

Більша частина виступу президента Казахстану під час зустрічі з Путіним не виходила за межі звичної для Москви риторики. Токаєв говорив про дружбу та співпрацю між країнами, кілька разів згадав "великий російський народ" і "велику Росію". До війни проти України він перейшов лише наприкінці промови.

Виступ був довгим, нудним і традиційно радянським. Там був увесь набір правильних слів, щоб тебе не звинуватили в опортунізмі чи ревізіонізмі. І лише в самому кінці прозвучало, що причин продовжувати війну немає,
– розповів Огризко.

Токаєв заявив, що війна нікому не потрібна, та згадав переговори у Стамбулі, де сторони нібито вже мали певний прогрес. Після цього Путін пообіцяв розповісти йому про свою позицію щодо завершення "СВО", однак публічно відповідати на заклик не став. Натомість Дмитро Пєсков заявив, що Росія не припинить бойові дії, оскільки ще не досягла своїх цілей.

Путін не хоче чути нікого, хто приходить до нього з думкою про завершення війни. І це був не сигнал із Заходу, а сигнал зі Сходу,
– наголосив колишній очільник МЗС.

Західні держави мають інші канали, через які передають Кремлю вимоги зупинити агресію. Роль Токаєва в цій розмові, на думку дипломата, може вказувати на зовсім іншого відправника послання.

Сигнал міг надійти з Китаю

Токаєв має тісні особисті та міждержавні зв'язки з китайським керівництвом, тому його слова могли бути способом передати позицію Пекіна. Огризко припустив, що Китай обрав президента Казахстану як зручного посередника, аби не звертатися до Путіна безпосередньо.

На мою думку, це сигнал від Китаю, з яким у Токаєва дуже близькі й особисті стосунки, і міждержавні відносини,
– сказав колишній очільник МЗС.

Такий формат відповідає стриманому стилю китайської дипломатії: чутливе послання озвучує лідер дружньої держави, а Пекін формально залишається осторонь. Водночас Москва отримує сигнал від країни, від якої дедалі більше залежить політично та економічно.

Це делікатна форма подачі інформації у китайському стилі. Один васал передає послання від сюзерена іншому васалу,
– пояснив Огризко.

Однак реакція Кремля свідчить, що Путін поки не готовий змінювати свої плани. На думку дипломата, російський диктатор залишається замкненим у власному уявленні про війну та вірить у перемогу, не зважаючи на сигнали, які надходять навіть від близьких партнерів Росії.

Путін не бачить, куди веде Росію

Навіть сигнал із боку держав, які Москва вважає близькими партнерами, поки не змусив російського диктатора переглянути свої плани. Він і надалі переконаний, що зможе завершити війну перемогою, хоча не має реалістичного бачення її наслідків для власної країни.

Путін поки що не чує. На питання, куди він веде свою країну і чим це все закінчиться, у нього насправді немає відповіді,
– зазначив Огризко.

За оцінкою дипломата, продовження агресії матиме трагічні наслідки і для російського режиму, і для самої Росії. Однак Путін оцінює ситуацію не за реальними подіями, а через власні уявлення, у яких його рішення завжди видаються правильними.

Він перебуває у власній шкаралупі, у власній бульбашці, де все, що йому здається правильним, і є правильним. Те, що відбувається у реальному світі, його мало хвилює. Він хоче свій світ натягнути на реальний. У психології це називається шизофренією,
– пояснив колишній очільник МЗС.

Через це Путін намагається підлаштувати реальність під власну картину світу й ігнорує попередження не лише Заходу, а й тих країн, від підтримки яких Росія дедалі більше залежить.

Огризко пояснив сигнал Токаєва Путіну: дивіться відео