Зокрема, новий законопроєкт не узгоджується із Конституцією України. Через це в Міноборони запропонували створити робочу групу для доопрацювання його з урахуванням міжнародного досвіду.

Дивіться також Відкриють важливу лабораторію та 5 реабілітаційних центрів: Умєров розповів про плани України

Метою законопроєкту є визначення правового статусу та діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, беруть участь у здійсненні оборонних заходів та надають оборонні послуги за межами території України.

Проєкт Закону передбачає створення Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній, яка опікуватиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності цих компаній. Вона підпорядковуватиметься ГУР МО України.

Новий державний орган контролюватиме діяльність міжнародних оборонних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме озброєння та техніку, закріплені за ними.

Законопроєкт визначає, що міжнародна оборонна компанія (МОК) є суб’єктом господарювання, створеним та зареєстрованим в Україні, який на підставі отриманої ліцензії надає оборонні послуги за межами території України.

Засновниками МОК можуть бути тільки фізичні та юридичні особи — резиденти України. МОК має бути зареєстрована та мати місце постійної дислокації на території областей України, що межують з державами, які Україна визнала державами-терористами.

Працівниками таких компаній можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 21-річного віку та мають досвід служби в ЗСУ, НГУ або інших військових формуваннях України не менше 1 року.

Міжнародна оборонна компанія має право надавати оборонні послуги за межами території України, такі як:

  • організація та практичне здійснення заходів безпеки спрямованих на забезпечення безпеки фізичних осіб, а також юридичних осіб, їх працівників та законної діяльності;
  • організація та практичного здійснення заходів охорони будівель, споруд, земельних ділянок (територій), акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна;
  • тактична (теоретична та практична) підготовка особового складу військових формувань та органів правопорядку інших держав, міжнародних організацій;
  • тактична (теоретична та практична) підготовка особового складу суб’єктів охоронної діяльності;
  • розмінування територій, будівель, споруд та інших об’єктів;
  • консультаційні послуги у сфері забезпечення безпеки, правопорядку, мирного врегулювання конфліктів, посередництво у вирішенні збройних конфліктів;
  • оборонні послуги країнам — союзникам України у визначеному законодавством порядку.

МОК матимуть право використовувати:

  • стрілецьку вогнепальну зброю усіх видів та боєприпаси до неї;
  • холодну зброю;
  • уламкові та неуламкові вибухові пристрої і матеріали;
  • детонатори та ініціатори;
  • також інша зброя, зареєстрована та закріплена за ними.

Також законом передбачене використання броньованої колісної та гусеничної техніки, на якій може бути встановлено не більше великокаліберного кулемета та/або протитанкового ракетного комплексу, та спецтехніку, як-от мостоукладальники, машини розмінування та розгородження.

Передбачається також використання спецзасобів:

  • систем радіоелектронної боротьби та/або розвідки;
  • безпілотних апаратів усіх видів;
  • програмного забезпечення і технічних засобів систем інформаційної безпеки;
  • висотних та стаціонарних засобів наземної розвідки.

Також МОК матимуть змогу закуповувати техніку та озброєння у іноземних компаній, або орендувати їх у військових частин ЗСУ та інших військових формувань України. Втім, лише за умови погодження Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній.

Міністерство оборони зазначило, що законопроєкт у його запропонованій редакції не узгоджується з Конституцією України та деякими іншими законами, а також суперечить міжнародним договорам, зокрема Додатковим протоколам до Женевських конвенцій та рекомендаціям Документа Монтре.

Крім цього, у професійному середовищі ідея створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності обговорюється уже упродовж тривалого часу та потребує залучення міжнародного передового досвіду з метою інтегрування відповідної міжнародної нормативно-правової бази із національним законодавством,
– зазначили у відомстві.

Через ці проблеми Міноборони пропонує створити робочу групу для доопрацювання законопроєкту, залучивши представників Міністерства оборони України та інших дотичних органів.