Таку думку 24 каналу висловив військовослужбовець ЗСУ Євген Карась. За його словами, новий закон посилює відповідальність військових, зокрема за невиконання наказів керівництва.

Читайте також 8271 воєнного часу: де в законі не варто шукати "зради" та чи є загрози для військових

Згідно з новими нормами, бійцям, які самовільно залишили бойові позиції, загрожує ув'язнення. Як зазначив Карась, це зроблено для того, аби командування володіло ситуацією, а бригади, які мають виконати певне завдання, не ставали причиною загибелі сусідніх частин.

Це не про те, аби вибірково покарати окремі підрозділи. Йдеться про те, коли 3 однаково оснащених батальйони ведуть оборону, а один батальйон втікає. Затикати цю "діру" мусять інші підрозділи. І всі на цьому напрямку зазнають втрат, аби стабілізувати ситуацію,
– розповів військовий.

"Ми не можемо постійно відступати"

Карась наголосив, що військові не можуть відступати до Києва чи Львова. За словами бійця, війна – це жахіття, і з цим потрібно змиритися.

Євген Карась

Військовослужбовець ЗСУ

Я як людина, яка втратила вже стільки побратимів, що навіть важко перелічити всі їхні імена – це понад 50 людей, у тому числі і мій брат – прекрасно розумію ціну цієї війни. Але я усвідомлюю, що ми маємо виконати воєнні задачі хоч би що не сталося. Адже чим більше зміститься лінія фронту, тим більше гинутиме мирних мешканців.

Він додав, що де б ЗСУ не зайняли рубежі, солдати продовжуватимуть гинути.

"Війна – це "рубилово". Ми не можемо постійно відступати. Відступимо на Донеччині – почнуться бої на Запоріжжі. Відступимо там – почнеться в Авдіївці", – сказав Карась.

Стрім Ігоря Гаврищака та Євгена Карася: дивіться повне відео

"Це не антисолдатський закон"

За словами Карася, у законі про посилення відповідальності військових є речі, які можна було б прорахувати краще. Однак загалом, на думку бійця ЗСУ, норми нового документу є цілком обґрунтованими.

Євген Карась

Військовослужбовець ЗСУ

Це не антисолдатський закон. Він стосується всіх, у тому числі і Головнокомандувача, і офіцерів. Ніхто не буде панькатися з полковниками у разі, якщо вони провалять якусь систему підготовки. Можуть бути перегини. Але цей закон зроблений для того, аби ми витримали оборону у складний час.

Він зауважив, що ухвалення закону аж ніяк не означає, що українські в'язниці будуть заповнені військовослужбовцями. Йдеться лише про прецеденти, коли дії дезертирів, зокрема з числа офіцерів, можуть спричинити страшні наслідки для їхніх побратимів.

Дезертири подають поганий приклад

Карась додав, що у процесі підготовки законопроєкту Генштаб ЗСУ провів велику роботу та проаналізував конкретні випадки, коли через дії офіцерів солдати відійшли з позиції, а потім інші військові змушені були "закривати" ділянку своїми тілами.

"Є багато випадків, коли такі офіцери уникають відповідальності і відбуваються лише штрафом. Потім вони повертаються в ЗСУ і демонструють, що можна не виконувати накази. Цим вони породжують в інших бажання у критичний момент піддатися страху", – пояснив військовий.

Закон про посилення покарання для військових: головне

  • Верховна Рада у грудні ухвалила закон №8271, який передбачає посилення покарання за низку воєнних злочинів. Зокрема, йдеться про невиконання наказу керівника, дезертирство та самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю. За ці злочини військовослужбовцям одразу загрожує покарання у вигляді 5 років ув'язнення
  • На думку критиків закону, військове командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою.
  • Як зазначив військовий ЗСУ, секретар комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, закон містить як хороші норми, так і досить суперечливі. Зокрема, за словами Костенка, документ не враховує об'єктивну та суб'єктивну оцінку обставин злочинів, яка могла б призвести до зменшення покарання.
  • У середині грудня 2022 року закон №8271 направили на підпис президенту України. Станом на початок січня статус закону не змінився.