Про це 24 Каналу розповіла політологиня-американістка Олександра Філіпенко, наголосивши, що цілком можливо, що законопроєкт буде проголосований. Проте є декілька важливих нюансів.

Чи постраждає Китай через санкції Грема?

Філіпенко зауважила, що найважливіший момент полягає у тому, що рішення все одно ухвалюватиме Дональд Трамп, навіть якщо законопроєкт пройде.

У законопроєкті передбачені тарифи на товари з країн, які купують російські природні ресурси. Там зазначено п’ять країн – ключових покупців нафти, п’ять країн — ключових покупців газу. В обидва списки входить Китай. Саме товари з цих країн можуть потрапити під тарифи,
– пояснила політологіня.

Водночас тарифи визначає адміністрація Трампа. Вони, за її словами, можуть бути до 100%, але 1% чи 5% – це теж до 100%. Тому цей законопроєкт може не мати жорсткого впливу безпосередньо на Китай – головного покупця російської нафти і газу. Саме завдяки Пекіну російська військова машина продовжує працювати, виробляти озброєння, здійснювати виплати військовим тощо. Тому Китай – це величезна вирішальна сила.

Другий важливий момент пов'язаний із санкціями щодо Володимира Путіна та людей, наближених до нього, Центробанку Росії та різних компаній. Загалом, це ті санкції, які вже існують. Проте дуже важливо, що всі ці чинні обмеження підписані виконавчим указом президента Джозефа Байдена. І вони діють до сьогодні, тому що виконавчий указ президента перекривається або наступним виконавчим указом, або законопроєктом наступного президента,
– підкреслила вона.

Зараз відбувається значне ускладнення для будь-якого президента – Трампа або будь-якого майбутнього лідера – щодо скасування чи якогось пом’якшення існуючих санкцій. Американістка нагадала, що на початку президентства Трампа йшлося про пом’якшення певних обмежень. Але він, навпаки, ввів додаткові, і тут найважливішу роль зіграв міністр фінансів США Скотт Бессент, який виступав за санкції і щодо російських компаній "Лукойл" та "Роснафта".

Законопроєкт Грема щодо санкції проти Росії може прийняти Сенат: дивіться відео

"Зараз усе кодифікується, стає обов’язковим, і жодна адміністрація нічого не зможе скасувати. Навіть якщо припустити, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну закінчиться, всі вийдуть на кордони 1991 року, що хотілося б побачити, то навіть у такій ситуації доведеться ухвалювати новий закон, щоб зняти санкції", – відзначила політологіня.

Тому, додала вона, цей тиск Кремлю не може подобатися. Раніше він засилав Кирила Дмитрієва до США, приймав Стіва Віткоффа, розраховуючи на те, що Трамп скасує санкції. Але зараз вже так не станеться, а буде рішення Сенату, і якщо воно буде ухвалене, всі мрії росіян про швидке зняття санкцій розсиплються.

Додамо, що після смерті американського сенатора Ліндсі Грема, його законопроєкт щодо санкцій проти Росії після схвалення верхньою палатою має отримати підтримку Палати представників. Наразі документ налічує щонайменше 61 співавтора, серед яких 39 республіканців і 22 демократи.

Зараз важливо отримати час для того, щоб обговорити законопроєкт у Сенаті, але терміни його розгляду ще не визначені. Водночас Трамп не висловив повної підтримки законопроєкту, проте натякнув, що готовий підписати його у пам'ять про Ліндсі Грема.