Сьогодні у Верховній Раді на круглому столі визначали конкретні кроки усіх зацікавлених сторін (уряду, ВР, Адміністрації Президента, громадськості), від яких залежатиме якісна імплементація цього закону. А у експертів-аналітиків тим часом вже є зауваження щодо сумнівних норм, які містить цей закон і які не було ліквідовано після його доопрацювань.

Занадто незалежна НКРЕ

Як пояснив у коментарі сайту "24" Керівник сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання Олексій Оржель, новий закон "Про НКРЕКП" написаний так, що енергорегулятор "випадає" із філософії, так би мовити, адекватності державного регулювання.

Не тільки щодо механізму і процедури підготовки нормативного документу, а й з загальної філософії. Ні оцінки, ні виваженості в прописаних нормах його діяльності немає. Енергорегулятор згідно прийнятому закону настільки незалежний, що абсолютно ні з ким не зобов’язаний проводити відповідну процедуру,
— відзначив експерт.

Згідно з новим законом, енергорегулятор може не юстувати свої рішення. З одного боку – це дасть змогу НКРЕ приймати рішення швидко, уникаючи таким чином 3-місячної процедури реєстрації рішень у Мін'юсті. З іншої сторони, наголосив Оржель – регулятор, який не контролюється ніким і нічим, і не підпадає під жодну процедуру, насправді становить загрозу для бізнесу.

Завтра-післязавтра новий регулятор може для суб’єктів ринку ввести нове регулювання. Якщо в межах Державної регуляторної служби бізнес може скаржитись на новий документ і через Службу ставати стороною, що приймає участь у процесі прийняття рішення. У випадку незалежного регулятора це неможливо. Тому — це додаткові ризики ведення бізнесу,
— пояснив фахівець.

НКРЕ і суд

Оскільки ані Кабмін, ні Мінюст не впливатимуть на рішення регулятора, єдиною гілкою влади, яка зможе приймати рішення щодо законності діяльності енергорегулятора з ліцензування, буде суд, відзначив Оржель. Наприклад, закон закріплює діяльність з ліцензування повністю за НКРЕКП.

У такому вигляді, коли вищу силу над регулятором має тільки судова влада, цей орган діє у США. Але ж не можна порівнювати сучасний стан суспільної свідомості в Україні і Штатах. Так само складно співставляти американську судову систему і нашу. Українці часто просто бояться звертатися до суду, у нас немає такої правової культури. Крім того — будь-яке звернення до суду, це серйозний часовий лаг. А отже — швидко прийняте НКРЕКП сумнівне рішення буде не так швидко відмінити,
— пояснив експерт.

Адвокат Яків Гольдарб, який здійснює юридичну підтримку ГО "Публічний аудит", відзначив ще глибшу суперечність: стаття 3 закону передбачає, що оскарження рішення НКРЕКП в судовому порядку не припиняє його виконання.

Адвокат уточнив: рішення суб’єктів владних повноважень оскаржуються в порядку, передбаченому КАС України, який, на відміну від ЗУ "Про НКРЕКП", передбачає можливість припинення оскаржуваних рішень у порядку забезпечення позову, крім актів Президента, Верховної Ради, НБУ, Фонду гарантування вкладів фізосіб, Вищої ради юстиції.

Як бачимо, НКРЕКП немає в списку тих, чиї рішення "не зупиняються", але Закон Нацкомісії таке право надає. Проте КАСУ є спеціальним нормативним актом, що регулює процес судового оскарження дій і рішень державних органів, а тому саме його норми мають перевагу в порівнянні з нормами “загального” Закону “Про НКРЕКП”,
– пояснив юрист.

"Незалежні" зарплати для НКРЕ

Стаття 12 Закону вказує на те, що зарплата членів регулятора, як і його співробітників, має забезпечувати "достатні матеріальні умови для незалежного виконання обов’язків і стимулювати працю", — відзначив Гольдарб.

Так, зарплата глави регулятора, а точніше, його "голий" оклад, становитиме 50 мінімальних зарплат (з 1 грудня – 80 тисяч гривень, а при обіцяній МЗП у 3200 гривень – 160 тисяч); члена НКРЕКП – 40 МЗП (64 тисячі гривень), а будь-якого співробітника – від 10 до 25 МЗП (від 16 до 40 тисяч).

Тобто, Закон опосередковано підтверджує, що праця рядових працівників стимулюється зарплатою від 16 тис грн – ще одне підтвердження, що праця більшості українців жодним чином не стимулюється,
– зауважив юрист.

Про ціни й тарифи

Законом чітко не передбачено, що саме НКРЕКП встановлює ціни й тарифи на природний газ для населення. У пункті 13 частини 1 статті 17 Закону йдеться про право регулятора встановлювати державні регульовані ціни і тарифи на товари та послуги, що поставляються "природними монополістами" і постачальникам ЖКП, якщо "відповідні повноваження надані Регулятору законом".

Ця важлива деталь наштовхує на питання: який ще закон треба прийняти для того, щоб врегулювати повноваження НКРЕКП і чому в цьому Законі не можна було чітко прописати повноваження цієї Нацкомісії?
– акцентував Яків Гольдарб.

Загалом експерти сходяться на думці, що закон про НКРЕКП у нинішньому його вигляді не забезпечує одну з ключових умов для діяльності регулятора – незалежність від впливу на його роботу зацікавлених осіб. І нагадують: Нацкомісія регулює галузь із річним обігом у близько 300 мільярдів гривень.

Читайте також: Електроенергія як товар: що обіцяє закон про ринок електричної енергії