50 тисяч гривень за дитину: у чому слабке місце закону, і як роблять інші країни

Після ухвалення проєкту знов з'явилось безліч коментарів про недоцільність підвищення допомоги при народженні дитини, адже це все одно не впливатиме на зростання народжуваності й лише поодинокі дописи вказують на важливість такої державної підтримки сімей. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Не все так просто: хто зможе отримати виплати на дитину у розмірі 50 тисяч гривень

Які виплати за народження дітей були в Україні?

Допомогу при народженні дитини в Україні запровадили ще наприкінці 1992 року, але у фокус суспільної уваги питання цієї соціальної допомоги потрапило у 2005 році, коли її розмір значно збільшили. 

Якщо у попередньому 2004 році сума виплат була на рівні двох прожиткових мінімумів (далі – п.м.) для дітей віком до 6 років, то у квітні 2005 року сягнула 22,6 п.м. При чому допомога стала розподілятися на дві частини: одна з них надавалась відразу ж при народженні дитини (у сумі кратній 9 п.м.), а решта виплачувалась протягом наступних 12 місяців. 

У 2008 році не лише збільшили розмір допомоги, але й запровадили її диференціацію за черговістю народження дитини та продовжили термін виплат. Однак розмір допомоги у той період був зафіксованим. 

Наступне істотне підвищення відбулось у 2011 році. У цьому ж році розмір допомоги "прив'язали" до прожиткового мінімуму, і це означало, що з кожним переглядом п.м. для дітей віком до 6 років автоматично підвищувались грошові виплати. 

Після початку війни у 2014 році вирішили надавати допомогу при народженні дитини у фіксованому розмірі 41 280 гривень (що тоді дорівнювало 40 п.м.) й незалежно від черговості народження дитини. 

Саме таку допомогу отримують сім'ї, в яких народилась дитина, й у 2025 році (але тепер це становить близько 16 п.м.). Відразу ж після народження дитини виплачують 10 320 гривень, а решту батьки дитини отримують щомісячно (по 860 гривень) упродовж наступних 36 місяців.

Які зміни щодо виплат за дитину запровадили в Україні?

Нарешті відбуваються довгоочікувані зміни. Нарешті розмір допомоги при народженні дитини, який не змінювався понад 11 років, запланували підвищити, щоправда, з 41 280 гривень лише до 50 000 гривень (тобто менше ніж на 9 тисяч). 

Однак цю суму надаватимуть відразу після народження дитини одним платежем, що для сім’ї значно краще, ніж розтягувати виплати на три роки. Адже з появою немовля з'являється потреба придбання різноманітних необхідних для дитини товарів. 

На жаль, розмір допомоги залишається зафіксованим, тому її значущість з ростом цін на товари й харчування втрачатиметься. 

Водночас надання допомоги при народженні дитини, при якій розмір виплат залежить від розміру прожиткового мінімуму чи мінімальною заробітної плати є більш доцільним, ніж фіксований розмір виплат, оскільки така допомога менш вразлива до процесів інфляції. 

Відразу ж зауважу, що протягом останніх двох років зареєстрували декілька різних законопроєктів, я яких пропонувалось прив'язати допомогу при народженні дитини до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В одному з них навіть зазначали, що розмір допомоги має бути 105 прожиткових мінімумів. Також пропонувалась диференціація цих виплат за черговістю народження дитини.

Позитивним кроком є повернення допомоги для догляду за дитиною, яку скасували у 2014 році. На цей раз передбачається:

• що допомога для догляду за дитиною надаватиметься лише до досягнення дитиною однорічного віку (до 2014 року такий вид допомоги виплачувався до виповнення дитині трьох років);
• зазначено її розмір у 7000 гривень на місяць, а у разі догляду за дитиною з інвалідністю її розмір зростає на 50% (тобто становить 10500 гривень).

Щоб стимулювати батьків повертатися на роботу після досягнення дитиною одного року, запропонували допомогу для догляду за дитиною "єЯсла" у розмірі 8000 гривень на місяць. У випадках догляду за дитиною з інвалідністю виплата підвищується до 12000 гривень.

Цікаво Чи буде велика пенсія, якщо маєш 40 років стажу

А як в інших європейських країнах?

У більшості європейських країн також запроваджені одноразові виплати при народженні дитини, але розмір, порядок і умови надання допомоги можуть суттєво різнитися між країнами. Якщо в одних країнах допомога при народженні дитини надається всім сім'ям, незалежно від їхніх доходів (наприклад, як у Норвегії чи Болгарії), то в інших країнах (наприклад, Чехії, Греції чи Італії) перш ніж здійснити виплату обов'язково перевірятимуть доходи сім'ї та надаватимуть лише у випадках, коли вони не перевищують визначеного рівня. 

В окремих країнах Європи для отримання допомоги при народженні дитини передбачено відповідність певним умовам. Наприклад, в Іспанії на виплату можуть претендувати однобатьківські сім'ї, багатодітні або сім'ї, де один з батьків є особою з інвалідністю. 

Допомога може як диференціюватися за черговістю народження дитини (наприклад, Чехія, Болгарія), так і бути однаковою і не залежати від порядку народження дитини (наприклад, Естонія, Латвія, Литва). Причому диференціація виплат за черговістю народження не означає, що на кожну наступну дитину сім'я отримуватиме більшу суму допомоги як це було в Україні у 2008 – 2014 роках. 

Скажімо, у Чехії на первістка передбачений більший розмір допомоги, ніж при народженні другої дитини. У Болгарії розмір допомоги при народженні у сім'ї другої дитини у 2,4 раза перевищує розмір допомоги на первістка, але на третю та четверту дитину допомога вже відповідно вдвічі та втричі є меншою ніж на другу. У Словаччині виплати на першу, другу і третю дитину є однаковими, а от при народженні четвертої дитини розмір допомоги різко скорочується (аж у 5,5 раза). 

Розмір одноразової допомоги при народженні дитини в європейських країнах може бути нижчим за той, що передбачається законопроєктом в Україні. Однак порівняння у цьому випадку є непоказовими, адже не враховуються численні інші частини державної підтримки сімей з дітьми у країнах Європи. 

Навіть у країнах, де немає одноразової допомоги при народженні дитини, існують виплати з її догляду та виховання. Хоча в Україні, згідно з запропонованими щомісячними грошовими виплатами "єСадок" та одноразовою грошовою допомогою учням першого класу "Пакунок школяра" період підтримки сімей з дітьми збільшили, але він не охоплює шкільний етап розвитку дітей.

Водночас у більшості європейських країн допомогу на утримання дитини й підтримку батьків надають до закінчення дітьми школи чи настання повноліття. Наприклад:

• в Ірландії, Латвії, Португалії, Словаччині, Швеції, Швейцарії допомога виплачується до виповнення дитині 16 років; у Фінляндії – до 17 років;
• в Австрії, Данії, Німеччині, Італії, Литві, Норвегії, Польщі, Румунії, Словенії, Іспанії, Нідерландах та деяких інших – до 18 років;
• до того ж верхня вікова границя виплат може зростати із продовженням навчання до 20 – 26 років, як у Чехії.

Здебільшого, європейські країни розглядають допомогу при народженні та догляду за дитиною як інвестиції у майбутнє своєї країни. Саме такий погляд на зазначені виплати має бути сформований у нашому суспільстві.

Підвищення допомоги при народженні дитини – це аж ніяк не стимулювання народжуваності. Це можливість для зростання людського капіталу. Це інвестиція у майбутні покоління працівників. Це інвестиція у майбутнє держави, про яке маємо дбати вже зараз, попри усі труднощі поточного моменту.