Метою Стамбульської конвенції є попередження та боротьба з насильством щодо жінок, а також – домашнім насильством. Угода зобов'язує створити відповідну правову базу.

Зауважте Закон полегшить все, – мати тяжкохворої дівчинки про важливість легалізації медичного канабісу

Стамбульську конвенцію підписали 46 країн та Євросоюз. Водночас наразі 11 держав не ратифікували угоду. Зокрема, мовиться про Україну.

Проти ратифікації виступали Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція "нав'язує гендерну ідеологію".

За даними ЗМІ, розглянути законопроєкт можуть вже 20 червня. В ЄС закликали Україну таки нарешті ратифікувати Стамбульську конвенцію. Зокрема, мовиться, що деякі країни навіть непублічно заявляли, що це – передумова для затвердження статусу кандидата на членство в ЄС.

Ще у 2020 році Україну закликали ратифікували конвенцію закликали:

  • Представництво Європейського Союзу;
  • Консультативна місія ЄС;
  • Офіс Ради Європи в Україні.

Конвенція – це про рівність

Галина Скіпальська – виконавча директорка "Української фундації громадського здоров'я" та директорка представництва HealthRight International в Україні – наголосила, що Стамбульська конвенція – це історія про рівність між жінками й чоловіками. Окрім того, мовиться про запобігання усім формам насильства проти жінок.

Скіпальська наголосила: вона сподівається, що Стамбульську конвенцію нарешті ратифікують.

Це – надзвичайно важливий документ. Без нього українки не можуть почуватися до кінця захищеними та рівноправними. Це питання не просто на часі: воно вже давно перезріло і потребує негайного вирішення,
– мовиться у повідомленні.

Вона також додала, що без ратифікації Стамбульської конвенції неможлива повноцінна відповідальність за всі форми насильства. А саме: психологічне, фізичне, сексуальне та економічне.

Заява Стефанішиної

Ольга Стефанішина – віцепрем'єр-міністерка з питань Євроінтеграції України – ще у січні 2022 року наголосила, що сподівається на ратифікацію Стамбульської конвенції вже цього року. Тоді вона заявила: деякі важливі речі вже зроблені.

Зокрема, сформували застереження, з якими подаватимуть документ на ратифікацію.

"Ці застереження є квінтесенцією всіх дискусій з різними сторонами, і з консервативним крилом суспільства, з релігійною спілкою та з експертним середовищем", – заявила Стефанішина.

Зауважте – нові норми закону про мову набувають чинності з 16 липня: дивіться відео