Також він говорив про те, що заважає президентові, якщо не боротися з олігархами, то хоча б використати їх для створення правопорядку. Свою думку експерт висловив у програмі "Що це було?" на 24 каналі.
У попередній програмі Нові дороги замість медичного обладнання: Криклій прокоментував скандал
Про боротьбу з олігархами
Зеленський не пішов шляхом Януковича, який створив свою олігархічну сім'ю. Швидше, він пішов шляхом Ющенка, який і не ставав олігархом.
Один і той самий олігарх зі своїми статками в державі, яка має верховенство права і які не має – це різні речі. Це те, над чим має працювати президент.
Якщо Зеленський визначився, що він не працює над власною олігархічною групою (я дуже на це сподіваюся) – це ж є позитивною частиною 2020 року, що Зеленський не помітний особисто в ніяких корупційних скандалах. Тоді що заважає йому на рівних розмовляти з кожним олігархом? І так створювати в країні правопорядок.
На мою думку, Зеленському заважає:
- або системне нерозуміння того, де він є і відсутність членів команди, які це розуміють;
- або слабкодухість, відсутність політичної волі;
- або те, що він, ймовірно, міг бути залученим до інших справ.
Про боротьбу між Зеленським та Коломойським
Боротьба між Зеленським та Коломойським – це зовсім не та боротьба, яка була між Порошенком та Коломойським. Це не фронт і не війна, це ситуативні дії. Як я розумію, яким був 2020 рік щодо української олігархології і як я розумію політичну ситуацію загалом?
У 2020 році відбулось унормування олігархічного стану України, де Коломойський більше не найперший олігарх, а один з олігархічного кола, який є в нашій країні. Його вплив трохи зменшився, війна з Зеленським не почалася, а нішу першості швидко позаймали по шматочках інші олігархи: Ахметов, Пінчук.
Зеленський не має першого найкращого олігарха, він сам не вирощує свою олігархічну сім'ю, а вони водночас не претендують на те, що хтось з них має бути "рівніший".
На мою думку, ситуація така – позбутись олігархів у 2021 році жодних шансів немає. Добре, що війна між олігархами не розвалила нашу країну у 2020 році. Добре, що олігархи не бігають на перегонки у Кремль за тим, хто з них яку суму має отримувати за те, щоб вдарити ножем у спину.
Про Ахметова
Як тільки у нас виникла олігархічна система, одразу з'явилися опальні (неприхильні – 24 канал) олігархи як підвид. І у нас є ця ротація між ними, в кримінальному жаргоні – "терпила", який постійно змінюється.
Я думаю, що у нас опальним олігархом цього періоду був Порошенко, поки незрозуміло, як буде у 2021 році. За економічним впливом – Ахметов – олігарх номер 1. З погляду кількості штиків та мандатів у Раді він не настільки успішний, наскільки був у минулих парламентах. Це означає, що він не той, хто запускає процес, а той, хто стримує процеси. Тому в багатьох політичних оцінках і кулуарах Ахметова називають стримувачем, людиною, яка просто балансує між інтересами інших груп.
Про справу Татарова
Навколо боротьби з корупцією – провалена комунікаційна політика. Що мав би зробити президент у цій справі? Він мав би не розбиратися в епізодах Татарова. Це немає різниці.
Питання в тому, чи це пов'язано хоч якось з Микитасем і справою Нацгвардії? Пов'язано. Значить Татарова – звільняємо, як президент я показую, що біля мене тут таких людей бути не може.
Перше, що він має робити – звільнити свою людину Татарова, друге – брати свідчення Микитася, пов'язані з іншими високопосадовцями. Далі підключають чиновників, так звану велику рибу. Як президент Зеленський мав би очолити цей процес і вимагати свідчень.
Про замахи на антикорупційну структуру
Ще на початку року Зеленський висловив свою негативну оцінку та готовність перезавантажувати антикорупційні органи. Суспільство також оцінює роботу цих органів нерезультативно. Я думаю, що оточення президента вклало йому у вуха те, що він може спіймати хвилю суспільної підтримки коштом того, щоб "валити" ці антикорупційні органи. Він став жертвою цього помилкового рішення.
Українці дивляться на ситуації довкола КСУ, НАЗК та НАБУ, декларування й мало в цьому розуміються. Народ чітко розуміє, що відбуваються якісь ігри, але так ніхто "великий" не сідає за ґрати. Це означає, що нас знов дурять. І чим довше це все триває і не супроводжується ніякими посадками, тим більшою йде хвиля розчарування.
В основі 2021 року, в кінцевому обвалі рейтингу Зеленського буде саме це, якщо він не зробить висновки. Якщо він не використає свій час для того, щоб почалася реальна боротьба з корупцією і він став союзником усіх антикорупційних органів – це означає провал.
Більше – дивіться у відео програми.