Лев Троцький, Станіслав Косіор, Микита Хрущов – як гадаєте, що об'єднує цих персонажів, крім того, що вони вершили долі мільйонів? У різні роки їхні імена носив стадіон, який ми нині знаємо як НСК "Олімпійський". А починалося все ще в далекому 1923 році.
Конструкція того стадіону була до неможливого примітивною. Для частини трибун використали схили Черепанової гори. А решту спорудили з земляних валів і уламків будівель. Грали там не лише футбол.
популярні відео
Читайте також: Згадати Все. Будні дитячих садків
На стадіоні проводили різноманітні змагання. І часом доволі екзотичні – як-от живі шахи, штука популярна в двадцяті-тридцяті. У 34-му, коли столицю перенесли з Харкова до Києва, з’явилася потреба в повноцінній спортивній арені на 50 тисяч місць.
"Спочатку побудували стадіон на 1500 місць. Він був зовсім іншого орієнтування і значно меншим – без доріжок, без нічого. Просто була така арена, на якій почали грати футбол", – розповів генеральний директор НСК "Олімпійський" з 1974 по 2007 рік Сергій Демидов.
У перші післявоєнні роки футбол грали на стадіоні "Динамо", а Республіканський стадіон реконструювали та добудовували аж до 1949 року. Відтоді це – домашня арена київського "Динамо".
Нам видавали квитки по 10 копійок, і ми всі неорганізовано за бессарабськими воротами сідали і, як то кажуть, на повну силу вболівали за "Динамо"
Той, тоді ще одноярусний, стадіон став свідком історичної для українського футболу події. 17 жовтня 1961 року – кияни грають у нульову нічию з харківським "Авангардом". Тим часом їхній головний конкурент за чемпіонство, московське Торпедо, неочікувано поступається узбецькому Пахтакору.
Того дня "Динамо" першим із немосковських клубів став чемпіоном Союзу. У середині шістдесятих київському клубу феєрило по-справжньому. Три поспіль чемпіонства у 1966, 1967 і 1968 роках – це рекорд, який уже не перевершити нікому.
З чим можна було зрівняти ціну квитка на футбол – дивіться у програмі.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter