1998-ого року у столицю з’їхалися першопрохідці комп’ютерних технологій на міжнародний симпозіум "Комп'ютери у Європі. Минуле, сучасне, майбутнє".
Читайте також: Згадати Все. Перший штучний супутник Землі
Серед учасників сер Моріс Уілкс – творець першого у світі комп'ютера з програмою, що зберігалася в пам'яті та професор Френк Ленд – учасник розробки першого в світі бізнес-комп'ютера.
Моріс Уілкс (ліворуч) та Френк Ленд (праворуч)
Варто зазначити, що саме у Феофанії під Києвом у кінці 40-их було створено перший в СРСР та континентальній Європі комп'ютер – малу електронну лічильну машину (абревіатура російською "МЕСМ"). Керівник проекту – академік Сергій Лебєдєв. Чи знав він про іноземні розробки? Іншими словами, чи міг підгледіти принцип роботи, чим часто часто грішили у Союзі?
Він згадував, що у нього була інформація про 17-ть іноземних розробок. При цьому він зазначає, що майже всі вони були рекламного плану, тобто просто було відомо, що вони є,
– відповів інженер-програміст Павло Шевело.
По закінченні війни Лебедєв приїхав працювати у зруйнований Київ, але паралельно, в одній досі збереженій монастирській будівлі у Феофанії розгортається суперсекретна діяльність – на шістдесяти квадратних метрах встановлюють машину із шістьма тисячами ламп.
СЕСМ
І ось – через три роки від початку роботи над машиною у 48-му, її можна тестувати. Увімкнули. І тисячі ламп засвітилися.
Сергій Лєбєдєв залишив у Києві "свою навчену молоду команду" і помандрував у Москву, де створив, чи не найвидатнішу свою розробку – БЕСМ, себто Большую електронную счетную машину. Відомо, що працювати над нею він почав ще в Києві. А уже на четвертій, як би зараз сказали, версії цієї машини навіть створили чи не перший приклад комп’ютерної анімації у світі.
БЕСМ
І саме з цього часу починається історія Інституту кібернетики при Академії наук. Кермує інший комп’ютерний піонер – Віктор Глушков. З’являються машини нового покоління. Загалом, у 60-ті роки українська кібернетика розвивається дуже бурхливо. Створено тисячі серійних машин, які успішно використовували у промисловості.
Віктор Глушков
Більше того, академік Глушков запропонував не те, щоб прообраз сучасного інтернету, але єдину систему обчислювальних центрів. Вона мала усі шанси перерости у загальнодержавну систему керування економікою. При вкладенні у 20 мільярдів рублів, за кілька п’ятирічок це б дало 100 мільярдів, підраховували науковці.
Читайте також: Згадати Все. Клуби інтернаціональної дружби
Але українці призупинили власний комп’ютерний прогрес, чи те, що не зберегли, чого досягли свого часу. Адже перша і єдина машина, родом із Феофанії, зникла, а більшість інших, створених у наступні роки або пішли під прес, або розібрані у 90-их на дорогоцінні метали.
Що ж, ви й самі знаєте, наскільки бурхливо розвивалася комп’ютерна техніка в останні десятиліття ХХ століття. Однак, це не означає, що наших учених треба списувати з рахунків. І раз вже українські науковці посіли чільне місце на світанку цифрових технологій, хто сказав, що ми не зможемо зробити ще одну революцію у комп’ютерних системах? Нині для цього – саме час.
Більше про перші ЕОМ – дивіться у програмі.