У повоєнні 50-ті роки світ активно озброювався, застосовуючи все нові технології. Радянський союз та США працювали над ракетами здатними перелетіти океан.
Читайте також: Згадати Все. Матч Україна – Росія (1998-й). Перший, суперпринциповий
Але ті ж технології чудово працювали і для освоєння космосу. Ракети-носії здатні були нести бойовий заряд і точно так само, наприклад, супутник землі. А це вже називалося прегонами технологій.
Сергій Корольов
Довелося йти у ва-банк. В арсеналі була розроблена Корольовим ракета Р-7, на неї вся надія. Американці теж анонсували свій запуск, і навіть здійснили його. Але уже вслід за Корольовим.
Внутрішня будова супутника
Цілих 4 місяці щасливий генсек СРСР Микита Хрущов міг безкарно тролити американських колег. За відсутності конкуренції наш супутник назвали просто "Спутник". Він був у формі кулі, важив понад 80 кілограмів. Поки ракета Р-7 нездатна була винести понад ста кілограмів на орбіту.
Про це не оголошували поки супутник не здійснив один оберт. Дійсно, це сталося. Святкував весь світ. У нас є статті того часу і всі визнали, що це перемога нашої науки,
– зазначила директорка музею космонавтики імені С. П. Корольова в Житомирі Ірина Дячук.
І саме іноземна преса стала першою, хто повідомив світу про запуск радянського супутника. У самому Союзі традиційно чекали. Про всяк випадок, адже в СРСР – про погані новини не повідомляли. Навіть якби газети не повідомили про цю новину – світ усе одно б знав. Радіолюбителі в перші ж години після запуску супутника уже слухали його сигнал.
Розробка першого штучного супутника Землі
Сигнал про освоєння космосу дійшов і до Нобелівського комітету. Однак ім'я Сергія Корольова строго засекречене.
"Це вразило Нобелівський комітет, який виділив премію. Але вона видавалась особисто, тобто окремій людині. Тому було звернення до уряду", – пригадала Дячук.
Чому Сергій Корольов залишився без Нобелівської премії – дивіться у програмі.