Згадати Все. Матч Україна – Росія (1998-й). Перший, суперпринциповий

"Матч століття" – саме так медіа наприкінці 90-х називали двобій збірних команд України та Росії.

Читайте також: Згадати Все. Love IS, "Мівіна" та "масло" Rama – смаколики 90-их

"Це однозначно матч номер один в історії українського футболу", – вважає інформаційний директор 24 каналу Анатолій Яворський. І далеко не тільки він. "Це був такий перший "бомбовий" матч з тих, які були суперпринципові", – розповів очільник фан-клубу збірної України у 1998-2001 роках Ігор "Тополя" Мазур. Отже, Київ, п'яте вересня 1998 року. НСК "Олімпійський" приймає гру відбору до "Євро-2000".

Відео першого тайму історичного матчу:

Тоді, щоб зібрати повний стадіон, не потрібно було жодної реклами. Вивіска матчу говорила сама за себе. Про популярне й нині твердження "спорт поза політикою" забули, мабуть, і самі політики, які тоді рясно заповнили віп-ложу "Олімпійського".

За одну-дві хвилини розпочнеться цей воістину історичний матч. Історичний, тому що вперше в офіційних матчах зустрічаються збірні України та Росії за сім років незалежності обох країн,
– так розпочав коментувати телетрансляцію Сергій Дерепа.

Протистояння українських і російських команд мало політичний підтекст навіть за радянських часів. У СРСР не могло бути більш гучної спортивної афіші, ніж "Динамо, Київ – Спартак, Москва". І саме стадіон був чи не єдиним місцем, де українці, свідомо чи ні, проявляли свою національну ідентичність. І стосувалося це не лише вболівальників. До прикладу, в останньому чемпіонаті Союзу в 90-у році футболісти "Динамо" виступали в синьо-жовтій формі. Хоча жовтий не має жодного стосунку до клубних кольорів київської команди.

Київське "Динамо" зразка 1990 року

З розвалом Союзу зник футбольний чемпіонат, а з ним і принципове протистояння. Але через три роки, в 1994, українська столиця знову відчула, що таке заповнений ущерть "Республіканський", а київський уболівальник пригадав забуті емоції.

Ми вже обіграли "Спартак" у Лізі чемпіонів у 1994-у. Минуло буквально чотири роки – і приїхала збірна. Тому настрої були однозначно дуже принципові,
– розповів головний редактор сайту Football24.ua Олег Бабій.

"Росія завжди є принциповим суперником. Хоча б через те, що там зверхньо завжди відносяться до України у всьому", – додав Ігор Мазур. Сказати, що на початку вересня 98-го року вся країна жила цим матчем – не сказати нічого. Масла в вогонь підливали і наші, і російські ЗМІ.

Читайте також: Згадати Все. Цирк і циркові

Тоді в Україну приїхало близько трьох тисяч російських уболівальників. Кількасот із них були налаштовані дуже радикально. Росіяни навіть зробили значки із недвозначним змістом. І пообіцяли, що фонтани на Майдані Незалежності стануть для них туалетами. Наші фанати такого зухвальства допустити не могли. Перші сутички сталися ще напередодні матчу, після гри молодіжних збірних.

Росіяни до матчу зробили значки із недвозначним змістом

Протистояння продовжилось і в день гри, коли наші фанати в Володимирському соборі освячували десятиметровий прапор. Навколофутбольна перемога була за українськими фанатами. На полі ж у бій вступали футболісти та тренери.

Була така чи то байка, чи то насправді так було: що Бишовець свої настанови в готелі і потім у роздягальні давав пошепки. Бо боялися, що, може, десь там Україна поставила "підслушку",
– пригадав Анатолій Яворський.

Напруга перед матчем і протягом матчу не згасала ні на секунду. Емоцій додавали і фанати на секторах. Такої кількості національної символіки НСК "Олімпійський" до того ще не бачив. "Коли зазвучав гімн Росії, на стадіоні стояв шалений свист. Просто неймовірний", – додав Яворський. На "Ще не вмерла..." росіяни відреагували більш зухвало – вони демонстративно сіли.

Дивіться перший гол у протистоянні України та Росії 1998 року:

У ті часи футболісти ще не тримали руку на серці, а трибуни просто не знали слів. До матчу спеціально видрукували листівки з текстом гімну. Градус протистояння підігрівав і той факт, що за збірну Росії грало двоє колишніх українців, які свого часу вирішили взяти громадянство держави-сусіда.

Коли оголосили прізвища футболістів – за збірну Росії двоє українців грало, Онопко і Канчельскіс – то тоді, коли звучали їхні прізвища, стадіон шаленів і свистів,
– розповів Яворський.

Зі стартовим свистком наша збірна під рев трибун понеслась уперед. На 14 хвилині проти Юрія Дмитруліна грубо порушують правила і суддя призначає штрафний удар. "Я би виділив Сергія Реброва. Ребров – це перший гол нашої команди. Дуже гарно подав у штрафний майданчик. Шевченко продовжив політ м’яча і Попов замкнув", – описав перший забитий гол українців Олег Бабій. А в середині тайму наші зловили росіян на контратаці, і Сергій Скаченко, тоді гравець московського "Торпедо", зробив рахунок 2-0.

Як розгорталися події у матчі далі та що відбувалося після сенсаційного закінчення поєдинку – дивіться у випуску.