Ці країни вирішили збільшувати видатки на оборону. Про це в ефірі 24 каналу розповів керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Теж цікаво Шольц, Макрон та Драги планують приїхати до Києва 16 червня, – ЗМІ

З часу повномасштабного вторгнення була інформація щонайменше про три – чотири контракти, які німецька компанія Rheinmetall укладає то з Британією, то зі США, то з іншими державами,
– говорить експерт.

Мусієнко пояснює, що це є паростки воєнної економіки. Річ у тім, що оборонна промисловість отримує все більше замовлень – як внутрішніх, так і зовнішніх.

Французи також переглянули свої оборонні спроможності. Основну увагу приділяють артилерії, яка стане одним з трендів, зважаючи на бойові дії, що тривають на сході України. Так, французи зосередяться на виготовленні артилерійських систем, боєприпасів тощо.

Перехід до воєнної економіки: про що йдеться

  • закупівля більшої кількості зброї у своїх оборонних концернів та видача їм більшого оборонного замовлення;
  • збільшення та координація зусиль всередині НАТО та ЄС щодо нарощування оборонних потужностей та промисловості;
  • оновлення зброї, що перебуває на балансі – застарілі танки, ракети тощо;
  • збільшення видатків від ВВП на фінансування армії та сектору безпеки;
  • більша увага до розвитку збройних сил.

Зокрема, у Німеччині мовиться про можливість відновлення призову. Однак, таке рішення викликало невдоволення. Це пов'язано з політикою пацифікації. "Так звана "остполітік" остаточно взяла верх. Це орієнтація на відносини з Росією та їх зміцнення. Відповідно, думали, що воювати не доведеться. Зараз виросло покоління, яке живе в парадигмі холодної війни", – сказав він. Мусієнко додав, що це внутрішня дискусія, але підходи зараз починають переглядати.

Умови світового порядку треба змінювати

"ООН як механізм не здатний стримати агресію. Не спрацювали принципи ОБСЄ та Ради Європи, Будапештський меморандум та інші домовленості. Усе це Росія розтоптала та знівелювала", – підкреслив експерт.

Мусієнко додав, що будь-яке серйозне потрясіння завжди завершувалося якимись домовленостями. "Ми маємо вийти з європейцями та нашими партнерами сильнішими, спільно виписувати архітектуру безпеки. Якщо домовленості не працюють, ми не можемо не зважати на це й зволікати", – пояснив він.

Сьогодні ніхто не хоче зміцнення Росії. Краще невідомысть, аніж замирити її на пару років, а потім постати ще перед більшими викликами,
– резюмував експерт.

Мусієнко пояснив, що означає перехід на "воєнні рейки": дивіться відео