Очевидно, натомість Москва отримує обхід санкції, товари подвійного призначення. В етері 24 Каналу керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок сказав, як Росії вдається торгувати з країнами, попри санкційні обмеження.
Дивіться також Обмеження експорту урану, титану і нікелю: Путін озвучив нову стратегію
Як Росія здійснює "платіжні операції"
Різні експерти та політики дають коментарі, мовляв, санкційний тиск на Китай потужний й через це китайські банки нібито посипались. Однак мало хто зважає на альтернативу, яку знайшли, зокрема росіяни, для продовження торгівлі з КНР.
Добре, "посипались". Але тепер золото возять валізами. Спеціальні кур'єри, найняті російськими компаніями, возять банківське золото до Китаю та інших країн. Там обмінюють на гроші, які кладуть у банки,
– мовив Клочок.
Він нагадав, що у Росії на початку 90-х років платіжки привозили в банк, там їх підписували й гроші в такий спосіб перераховували. Так, не було системи S.W.I.F.T., не було інтернету, але величезні товарообіги відбувалися.
Хто сказав, що Москва до цього не повернеться? Зараз Росія абсолютно свідомо звалюється у промисловість початку 90-х років. Їй начхати, адже воно працює,
– зазначив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
У співпраці з Китаєм росіяни вже також порушують питання бартерного обміну й для цього гроші не потрібні. Тому виникає питання щодо ефективності санкційної політики Заходу проти Китаю, адже вона не дає бажаного ефекту, немає синергії.
Зверніть увагу! Китайські державні банки почали відмовлятися від співпраці з Росією через проблеми з платежами, що охопили 80% двосторонньої торгівлі між країнами.
Чому треба стримувати співпрацю Росії та КНР
Найголовніший сьогодні момент, на який має звертати увагу світ, як стримують Китай, як стримують країни, які працюють з Росією. Найкращий механізм стримання будь-якої диктатури – це силовий спосіб. Поки світ не усвідомить необхідність ефективного й швидкого ухвалення рішень щодо протидії в силовий спосіб диктаторським режимом, то буде топтатися на місці.
Зараз демократичні країни повинні змінити підхід як стримувати китайсько-російські відносини. Наприклад, не давати можливості Пекіну отримувати технології, якими він може оперувати, щоб виробляти більше експортноорієнтованих товарів й торгувати з усім світом,
– зауважив Клочок.
Проблема полягає у тому, що зараз санкційну політику застосовували не стільки до Китаю, а до тих країн, які співпрацюють з ним. Певні зрушення щодо цього є.
До прикладу, історія з Індією. Є багато міркувань про те, що інвестиції з Китаю просто відтікають, але якось вони досі не витекли. Так, окремі компанії переходять в Індію, але треба розуміти, що Індія це переважно ручна праця,
– додав керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Фактор стримування Китаю – це дійсно Індія, але це конкурент. Зараз Захід фактично вирощує ще одного економічного монстра на теренах євразійського континенту.