Старі, але ефективні: які основні переваги і недоліки ЗРК С-300

20 листопада 2022, 19:00

За час російського вторгнення українські ППО проявили себе з найкращого боку. Наразі основою озброєння українських захисників неба поряд з ЗРК "Бук" залишаються комплекси С-300. Саме ці ЗРК збивають ворожі "Калібри" та інші ракети росіян.

Що таке С-300

Це зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) середнього радіусу дії, точніше – розгалужена родина ЗРК. Призначення С-300 – знищення авіації, а також перехоплення крилатих і балістичних ракет на висотах до 27 кілометрів та відстанях до 100 кілометрів в умовах інтенсивної радіопротидії.

Читайте також Як Росія змінює тактику і чому здійснила наймасовіший обстріл України

Це стара радянська розробка 70-х років, що стала основним ЗРК радянських ППО та ППО країн-сателітів СРСР у 80-ті роки минулого століття.

В чому головна перевага і недолік ЗРК С-300

Вертикальний старт ракет. Це дозволяє С-300 перехоплювати цілі, що летять з будь-якого напрямку, без розвороту пускових установок. Це дозволяє діяти швидко та не витрачати часу, що для ППО є критичною перевагою.

Головний недолік – застаріла та подекуди примітивна електроніка (нагадаємо, ще радянська розробка). Відносна простота та висока ефективність, помножена на доступність зробили комплекси С-300 дуже популярними, а після розвалу СРСР ці ЗРК вже на комерційних засадах "розлетілися" по всьому світу. Свою роль зіграла тут і Україна, яка продавала власні С-300 мало не всім охочим.

Характеристики С-300

На озброєнні ЗСУ є три різновиди С-300: комплекси С-300 ПТ, С-300 ПС і С-300 В. Вони пройшли модернізацію та на вітчизняних підприємствах. Зміни зачепили двигун ракет та збільшення тактико-технічних характеристик, зокрема, дальності.

ЗРК С-300 перебуває на озброєнні різних країн / Anadolu

С-300ПТ

С-300ПТ або SA-10A Grumble за класифікацією НАТО). Літери "П" і "Т" – це російські скорочення слів "рухомий" (подвижный) і "транспортований" (транспортируемый).

До складу С-300ПТ входить командний пункт в складі радіолокатора виявлення 5Н64 та пункту керування 5К56. У складі можуть бути до 6 ракетних комплексів 5Ж15.

Комплекс 5Ж15 складається з:

Радіолокатора виявлення повітряних цілей на малих висотах 5Н66
Системи керування з радіолокатором підсвічування і наведення 5Н63
Пускових установок 5П85-1.

Пускові установки (ПУ), розташовані на напівпричепах. На кожній ПУ є 4 транспортно-пускових контейнери (ТПК) з ракетами.

У комплексі використовуються зенітна керована ракета (ЗУР) 5В55К з дальністю ураження аеродинамічної цілі 47 кілометрів, пізніше вони були замінені на ЗУР 5В55Р (з бортовим радіопеленгатором) зі збільшеною до 75 кілометрів дальністю ураження.

Висота ураження цілі – від 25 метрів до 27 кілометрів.

С-300ПС

С-300ПС або SA-10D за класифікацією НАТО. Літера "П" теж означає "рухомий", а "С" –" самохідний". Цей ЗРК має значні переваги над С-300ПТ – він мобільніший та рухливіший, а відповідно й більш "живучий" в умовах сучасної війни.

С-300ПС має рекордно короткий час розгортання – 5 хвилин, наприклад розгортання американських Patriot займає 30 хвилин.

Пускова ЗРК установка розташована на самохідному шасі МАЗ-543, та включає 4 ТПК з ракетами. В комплексі використовуються ЗУР 5В55Р з дальністю ураження до 75 кілометрів на висотах від 25 метрів до 27 кілометрів.

До складу ЗРК С-300П входить:

Командний пункт в складі радіолокатора виявлення 5Н64С та пункту керування 5К56С
До 6 ракетних комплексів 5Ж15С.

Комплекс 5Ж15С складається з:

Радіолокатора виявлення повітряних цілей на малих висотах 5Н66М
Системи керування з радіолокатором підсвічування і наведення 5Н63С
До 4 пускових комплексів, до складу яких входить основна ПУ 5П85С, до якої приєднано 2 додаткові ПУ 5П85Д.

С-300В

С-300В або SA-12 Gladiator/Giant за класифікацією НАТО. Усі компоненти ЗРК самохідні, змонтовані на гусеничних шасі від танку Т-80. Це дає С-300В швидкість і маневровість, швидкість розгортання – лише 5 хвилин. Пускові установки С-300В мають два типи: 9А82 (для ЗУР 9М82) та 9А83 (для ЗУР 9М83).

ЗУР 9М82 призначені для ураження балістичних та оперативно-тактичних ракет, а також всіх типів літальних апаратів зі швидкостями до 3000 м/с на дальності до 100 кілометрів.

ЗУР 9М83 призначені для ураження аеродинамічних цілей на дальностях до 75 кілометрів. ЗРК забезпечує виявлення цілей на дальностях до 300 кілометрів та одночасний обстріл до 12 цілей.

До складу ЗРК входить:

Пункт бойового керування 9С457
Радіолокатор кругового огляду 9С15МТ(В)
Радіолокатор секторного огляду 9С19М2
Три багатоканальні станції наведення ракет 9С32
6 пускових установок 9А82
6 пускових установок 9А83
3 пуско-заряджаючих установок 9А84
3 пуско-заряджаючих установок 9А85

Скільки С-300 в України

Офіційні дані свідчать, що до початку російського вторгнення ЗСУ мали на озброєнні 250 ЗРК С-300 усіх типів, що були сформовані у 31 дивізіон.

Після 24 лютого 2022 року Росія неодноразово оголошувала про повне знищення українських ППО, втім, реальність щоразу садила окупантів на п'яту точку.

Нині кількість ЗРК зі зрозумілих причин є військовою таємницею, проте, відомо, що з початком вторгнення свої ЗРК Україні надала Словаччина. Також Україна, ймовірно, отримує ЗРК або ракети до них від союзників, проте, ці поставки відбуваються у режимі секретності.

Важливо Як і чим Україна закриватиме небо від російських ракет

Втім, попри допомогу союзників ресурс С-300 вичерпується, а тому Україна наразі активно відмовляється від стареньких, але надійних радянських ЗРК на користь сучасних натівських ПВО – ЗРК Iris-Т та NASAMS. Вони чудово проявили себе на війні – 15 листопада 2022 року відбулося бойове хрещення NASAMS в Україні, результат 10/10 говорить сам за себе. Можливо, незабаром на озброєнні ЗСУ з'являться також і ЗРК Patriot.

Скільки С-300 у Росії

Росія є "матір'ю" цих ЗРК. Цю технологію розробили у Москві зброярі радянського Центрального конструкторського бюро (нині – російський "Алмаз-Антей", той самий, що так і не зумів спростувати вину Росії за збитий росіянами літак рейсу MH17). Відповідно на зберіганні у Росії дуже багато цих ракет. Щоправда, пролежали вони на складах по 30 – 40 років.

Офіційні дані вказують на те, що на озброєнні Росії станом на початок 2022 року було декілька сотень пускових установок С-300, включно з ЗРК морського базування. Втім, кількість самих ракет обчислювалась тисячами.

Це по суті ракета, яку необхідно виводити з бойового складу. Її переробляють. Їх близько 7 тисяч. Дуже просто тоді робити утилізацію. Замість того, щоб витрачати кошти на утилізацію, вони просто випускаються по нашій території. Якщо порахувати, скільки вони використовують, то їм вистачить цих ракет ще на 3 роки, – заявляв речник ГУР МОУ Вадим Скібіцький.

В умовах "ракетного голоду" Росія почала використовувати ці ракети не як засіб ППО, а переробляти їх для ударів по українській інфраструктурі. Самі ракети, перероблені на клас "земля – земля", нині гатять по прифронтових Харкову, Запоріжжю, Гуляйполю, Миколаєву та інших містах України.

До теми Скільки ракет С-300 залишилось у Росії

Ефективність цих обстрілів викликає питання. Ракети не призначені для ураження наземних цілей, а стара електроніка не дає особливих шансів на влучність. Саме тому доволі часто російські ракети не уражають воєнні цілі, а прилітають у цивільні об'єкти та вбивають мирних людей.

Таким чином, російські С-300 стали зброєю геноциду. З іншого боку, враховуючи попередні злочини окупантів, в жодному разі не можна відкидати факт свідомого ракетного терору росіян проти цивільних. Зокрема, ніяк не поясниш удар Росії 4 ракетами з комплексів С-300 по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя 30 вересня 2022 року. Тоді загинули 32 людини і майже 100 отримали поранення.

Для самих росіян запуск таких ракет є "російською рулеткою" – старі снаряди дуже часто вибухають одразу після пуску або летять до найближчої багатоповерхівки. Саме в цьому причина більшості ракетних ударів по Бєлгороду або інших містах на кордоні з Україною.