Як ЗСУ попсували плани окупантів на Лиманському напрямку

Два сценарії на Покровському напрямку

Передові підрозділи 90-ї танкової дивізії зі складу 239-го танкового полку та 228-го мотострілецького полку, ймовірно, посилюються окремими підрозділами цієї ж дивізії, зі складу 80-го ТП.

Читайте також Вітер змін з Білорусі: про що говорять гучні призначення Лукашенка

Скоріш за все, найближчим часом підрозділи 239-го ТП на напрямку Яснобродівки будуть замінені підрозділами 80-го танкового полку. Очевидно, через потребу у відновленні рівня своєї боєздатності.

Найближчим часом на Покровському напрямку також варто очікувати появи підрозділів 506-го та 589-го мотострілецьких полків 27-ї мотострілецької дивізії. Найбільш ймовірними напрямками вводу цих формувань у бій можуть бути:

• або смуга дії 132-ї окремої мотострілецької бригади противника у напрямку на Олександропіль чи на Калинове;
• або ввід їх у бій в рамках нарощування зусиль у напрямку на Новоселівку Першу, у смузі дії 15-ї ОМБСр противника.

Окрім цього, противник протягом двох діб поповнює передові підрозділи 30-ї та 35-ї ОМБСр, які діють на напрямку на село Воздвиженка та село Прогрес. За всіма ознаками, перший напрямок і стане найближчим часом головним у сенсі докладання найбільших зусиль УВ "Центр".

Найближчим часом стане цілком зрозуміло, який саме варіант своїх подальших дій на Покровському напрямку обрало російське командування. Або воно продовжить витіснення наших військ західніше річки Вовча та річки Казений Торець (тобто продовжить докладати головних зусиль у напрямку Воздвиженки, Новоселівки Першої, Прогресу та в районі Яснобродівки), або змістить свої головні зусилля ближче до Торецького району оборони ЗСУ (тобто активізується у напрямку на Калинове та Олександропіль й східніше села Північне).

Як на мене, підтягування підрозділів 27-ї МСД до лінії бойового зіткнення свідчить про те, що відповідне рішення командуванням противника вже прийняте.

ЗСУ показали окупантам зуби на Лиманському напрямку

На Лиманському напрямку через зміщення зусиль північніше вороже командування УВ "Захід" "проморгало" успішні контратакувальні дії передових підрозділів ЗСУ на схід від сіл Терни та Ямполівка у смузі дії своєї 25-ї загальновійськової армії. Українським військам вдалося відсунути противника на схід і таким чином суттєво ускладнити противнику виконання його задуму щодо ліквідації плацдарму ЗСУ на річці Чорний Жеребець (глибина просування передових підрозділів ЗСУ на цьому напрямку склала приблизно 1,5 кілометра).

Цікаво Жила-була собі країна, або як Росія уявила себе центром всесвіту

Показово, що ці дії ЗСУ відбулися зразу після аналогічних їхніх дій у Серебрянському лісництві, де передові підрозділи ЗСУ зуміли відсунути противника північніше Білогорівки, на протилежному березі річки Сіверський Донець, приблизно на 1,5 – 1,8 кілометра.

Очевидно, ані командування 25-ї ЗВА противника, ані командування УВ "Захід" просто не очікували активних наступальних дій ЗСУ на Лиманському напрямку в той час, коли УВ "Захід" змістило свої основні зусилля на Куп'янський напрямок та у напрямку на Борову.

Передові підрозділи зі складу 164-ї ОМСБр 67-ї мотострілецької дивізії, а також два мотострілецькі полки 144-ї МСД 20-ї ЗВА в цей час, ймовірно, перебували у стадії перегрупування та підготовки до відновлення наступальних дій у бік Ямполівки та Тернів.

Загалом про суттєву чи кардинальну зміну ситуації на цьому напрямку на користь ЗСУ казати явно ще передчасно. Скоріше, ці контратакувальні дії ЗСУ просто ускладнюють противнику досягнення ним найближчого завдання – ліквідації південної частини плацдарму ЗСУ на річку Чорний Жеребець.

Це ускладнює противнику можливість організувати та провести більший за масштабами наступ до рубежів Новоселівка – Дробишеве та Лиман – Ямпіль, що є очевидно необхідним для противника, якщо він має на увазі протягом літньо-осінньої кампанії якусь наступальну операцію оперативного масштабу у бік Слов'янсько-Краматорської агломерації. 

Я в цьому дуже сильно сумніваюсь, адже червень вже закінчується, а противник не тільки не перетнув Чорний Жеребець безпосередньо на Лиманському напрямку, а й навіть нічого результативного не спромігся досягти в районі Білогорівки на Сіверському напрямку.

Дивні дії ворога на Краматорському напрямку

Ну й декілька слів про Краматорський напрямок. Там ворог "запізнюється по графіку". Спроба одразу увірватися в мікрорайон "Новий" з південно-східного напрямку та повністю взяти під контроль мікрорайон "Канал", наступаючи зі сходу провалилася. Провалилася і наступна спроба – зайти через Калинівку.

Зауважте Не оцінить жодна зі сторін: проблема плану Трампа щодо війни в України

Передові підрозділи 217-го та 331-го парашутно-десантних полків 98-ї повітряно-десантної дивізії, які з півночі підтримують окремі підрозділи 200-ї ОМСБр, а також підрозділи 102-го МСП так званого "Добровольчого корпусу" та 11-ї окремої десантно-штурмової бригади у ході цих штурмових дій зазнали значних втрат й потребують перегрупування по місцю.

Ба більше, противнику все ніяк не вдається відсунути наші передові підрозділи з рубежу Кліщіївка – Андріївка.

Очевидно, визначальним для загальної тактичної ситуації на цьому напрямку є рубіж, який проходить по каналу "Сіверський Донець – Донбас". Росіяни хоча й спромоглися південніше Часового Яру вийти на нього в одній з ключових точок, але перебратися в значних масштабах на його західний бік – не можуть.

Це поки й визначає стійкість всього району оборони у Часовому Ярі та його околицях. Всі вже усвідомили, що успіх оборони міста напряму залежить від ситуації на напрямках Іванівське – Ступочки, Кліщіївка – Ступочки та Богданівка – Калинівка.

Я не думаю, що перспектива "лобового" штурму у Часовому Ярі особливо подобається тамтешньому російському командуванню.

Інша справа – нарощування зусиль у смузі дії, наприклад, 72-ї ОМСБр 3-го АК по загальній дирекції Кліщіївка – Ступочки, або "розвертання" підрозділів 102-го МСП та 11-ї ОДШБр з півночі на південь вздовж каналу.

Це може призвести до зміни ситуації на користь противника, але не факт. Судячи з тієї інформації, що надходить з того напрямку, командування передових підрозділів противника діє у цьому сенсі, скажімо так – "трохи дивно". Росіяни намагаються прорватися "строго на захід", за будь-яких обставин та при будь-якій нагоді, включно з поодинокими "кочовими" танками, малими піхотними групами по 10 – 12 "тушок" тощо.

Це, звісно, тримає наші передові підрозділи у постійному напруженні, бо ці спроби тривають майже у режимі нон-стоп. Та разом з тим вони ведуть противника до зовсім "необов'язкових" додаткових втрат, які виникають, коли він атакує явно недостатніми силами.