Хто і чому не приїхав до Києва
Хоча цей час може бути досить довгим, враховуючи війну Росії проти України, виконання Києвом умов, які б дозволили розпочати перемовини з ЄС, і самі перемовини. Однак тенденція є позитивною для нашої країни.
До теми Бюджет США без допомоги для України: 2 причини, чому нам не варто панікувати
Цікаво глянути на те, яких міністрів 2 жовтня в українській столиці не було. Це очільники 3 зовнішньополітичних відомств:
- Польщі,
- Латвії
- Угорщини.
Якщо питання відсутності міністра закордонних справ Латвії Кріш'яніса Каріньша було суто технічним, то щодо відсутності очільників МЗС Польщі та Угорщини можна говорити саме про політичний демарш. Його не приховував міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау, який в інтерв'ю підкреслив, що польсько-українські взаємини переживають сьогодні період спаду. Очевидно саме тому представник держави, уряд якої ще донедавна позиціював себе як найсерйознішого союзника України у ЄС, не був у Києві на зустрічі міністрів.
Звичайно ж, не прибув до України й очільник угорського МЗС Петер Сіярто.
Якщо у польсько-українських взаємин період спаду може змінитися врегулюванням проблем, які виникли між Києвом та Варшавою на тлі передвиборчої гарячки у Польщі, то період покращення українсько-угорських взаємин ще попереду. Він може бути пов'язаним з переглядом Угорщиною своїх особливих стосунків з Росією.
Разом з цим у Києві говорили про досить серйозні речі: про євроінтеграцію нашої країни, про продовження макрофінансової та військової допомоги. Також міністри обговорювали те, що у розширенні ЄС не може бути держав першого і другого сорту. В Україні не погодяться з моделюванням європейської інтеграції, яка буде ділити держави ЄС на ці сорти.
Зауважте Як Росії вдалося рекордно збільшити кількість запусків "Шахедів"
Також говорили про важливість продовжувати опір Росії. Тут українські керівники нагадували європейським колегам про те, що доцільно подумати про новий санкційний пакет проти Росії. Хоча ми всі прекрасно розуміємо, що за великим рахунком станом на зараз ЄС вже вичерпав потенціал своїх санкційних можливостей, принаймні таких санкційних можливостей, які можуть бути узгоджені на рівні всіх країн членів ЄС.
Подальші дії Угорщини особливо цікаві
Я сподіваюся, що це був день розблокування фінансової допомоги Євросоюзу Україні, яка затрималася через позицію Угорщини. Відомо, що прем'єр-міністр цієї країни Віктор Орбан домагався виключення угорського OTP Bank з переліку організацій, які є спонсорами тероризму.
Коли нещодавно в Україні повідомили про призупинення участі банку в цьому переліку, Орбан заявив, що не погоджується з таким трактуванням вимоги Будапешту. Мовляв, лише повне виключення банку з цього переліку може дозволити Угорщині розблокувати гроші, які призначалися Україні Єврокомісією.
2 жовтня українська сторона виконала вимогу угорського уряду – OTP Bank вилучили зі списку організацій, які підтримують тероризм. Тепер цікаво, чи дійсно Угорщина відмовиться від блокування фінансового траншу для України, чи вигадає якусь нову умову. У такому разі стане ясно, що справа була не в банку, а в небажанні Будапешту, щоб гроші Єврокомісії потрапили у розпорядження українського уряду.