24 Канал зібрав усе, що наразі відомо про справу неповнолітніх ґвалтівників. Читайте далі, який же вирок ухвалили в суді, яке покарання очікує на злочинців та як на це відреагувала влада та суспільство.

Читайте також Скандальний вирок за групове зґвалтування на Закарпатті: Масі Найєм збирає групу адвокатів

Як повідомили слідчі, у серпні 2021 року троє хлопців запросили до себе дівчину. Зауважимо, що всі вони були знайомими, тож 14-річна жертва навіть не підозрювала, що її скривдять. Вона разом зі зловмисниками спустилася до підвалу, де один із них вдарив її у живіт, а інший нахилив її голову та затиснув поміж ніг, щоб вона не опиралася.

Після цього злочинці роздягли потерпілу та по черзі її ґвалтували. На цьому знущання не припинялися, адже весь процес вони знімали на телефон, щоб потім посеред учнів місцевої школи поширити порнографічні матеріали з дівчинкою.

Зауважимо, що потерпіла упродовж певного часу не розповідала, що з нею сталося. Певні зміни у її поведінці помітила бабуся. Вона зауважила, що онука стала похмурою, замкнутою у собі та мала проблеми зі сном. Але про сам факт зґвалтування їй розповіли поліціянти.

Дівчинка ж наголосила, що мала приятельські стосунки з хлопцями, які вирішили її потім зґвалтувати. А не розповідала про цей випадок вона тому, що відчувала сором за те, що сталося.

У розмові з журналістами батько детальніше прокоментував переживання доньки у той момент. Він зауважив, що кривдники її залякали. А коли справа дійшла до суду, то вони вільно розгулювали селом та знущалися з неї. Про це розповіла сама потерпіла.

Вони три місяці сиділи в СІЗО. Потім прийшли і були спочатку з браслетами, а потім, коли почалася війна, браслети зняли і собі так взяли – вони ходили всюди по вулиці і до магазину ходили. Я йшла вулицею і вони почали за мною усіляко кричати, матюками,
– зауважила вона.

Трьом обвинуваченим Воловецький районний суд Закарпатської області виніс вирок у вигляді 5 років ув'язнення. Але їх не посадили за ґрати, а звільнили від цього, посилаючись на те, що злочинці неповнолітні. Тож замість цього їм призначили випробувальний термін на 2 роки.

На це рішення вплинули позитивні відгуки про них як за місцем проживання, так і в навчальних закладах. Крім того, до цього у них не було судимостей.

Крім випробувального терміну хлопці повинні компенсувати моральну шкоду постраждалій. Вона вимагала виплатити їй 450 тисяч гривень. Натомість кожен з хлопців відшкодував їй лиш по 20 тисяч. Опісля цього сторона обвинувачення просила суд стягнути різницю – 390 тисяч гривень – на свою користь.

У рішенні суд зобов'язав кожного з хлопців:

  • виплатити постраждалій по 60 тисяч гривень компенсації;
  • покрити процесуальні витрати на суму по 25 тисяч гривень.

З батьком потерпілої зв'язався місцевий журналіст. Представнику ЗМІ він заявив, що готовий боротися до кінця та подаватиме апеляцію на рішення суду.

Пан Віктор, батько зґвалтованої дівчинки, дав перший коментар журналістам. У розмові з ними він наголосив, що до кінця боротиметься, щоб відстояти справедливість.

Я хочу йти далі в цій справі, поки не буде справедливого вироку. На місці нічого не залишається, продовжуємо боротись за справедливість. Хочу подякувати всій країні за підтримку,
– сказав Віктор.

Батько дівчинки також відповів на питання про зміну кваліфікації злочину. За його словами, у суді вирішили, що проникнення не було, що були лише сексуальні дії.

"До нас були звернення від тієї сторони з проханням вибачити. Підходили до мене з проханням вибачити. Пробачення не буде, все буде до кінця, в суворому порядку, по максимуму. Я збираюсь їхати з донькою до Києва, щоб вона отримала там допомогу", – додав він.

Спершу була інформація про те, у суді дівчинка не мала адвоката й що її інтереси представляла служба захисту дітей місцевої сільської ради. У ній секретаркою працює матір одного з ґвалтівників.

Згодом начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генерального прокурора Юлія Усенко повідомила, що адвокат таки був. Він був наданий системою безоплатної правової допомоги й був присутній під час досудового розслідування, і під час судового розгляду.

Також у дівчинки був законний представник – батько. Він представляв її інтереси в суді та під час досудового розслідування.

Цікаво, що у Закарпатській обласній прокуратурі зазначали, що "у суді дівчина факт зґвалтування не підтвердила". І що на рішення суду вплинув той факт, що злочинці неповнолітні, раніше не були судимими, визнали провину та розкаялись.

У місцевих ЗМІ зауважили, що суд, коли ухвалював рішення, спирався на "позитивні характеристики", надані:

  • представниками служби у справах дітей;
  • а також від класних керівників.

Вони, власне, намагалися відмазати хлопців. Про це ми розповімо коротко далі.

Так, педагоги Верхньоворітського ЗЗСО І-III ступенів імені Софії Малильо зазначили, що "скарг на поведінку учнів не було". Відтак, вони вважають, що ув'язнення – надто суворе покарання для ґвалтівників.

Головна редакторка науково-популярного ресурсу "Гендер в деталях" Тамара Злобіна відреагувала на цей момент. Вона наголосила, що викладачі замість профілактики злочинності, буквально заохочують її відсутністю належного покарання й осуду. Тож їх слід за це покарати та відсторонити від роботи.

Вчителі, які дали позитивну характеристику ґвалтівникам, судді, які дали умовне покарання і сміху вартий штраф, – насправді відмазали злочинців від відповідальності, погіршили кримінальну обстановку в Україні, підтримали й заохотили культуру насильства над жінками, культуру зґвалтування. Всі вони співучасники злочину,
– наголосила Тамара Злобіна.

Про це заявив глава Закарпатської ОВА Віктор Микита. Він також зауважив, що прокуратура області подає апеляцію на рішення суду.

"Фігуранти з моменту вчинення злочину не відвідували школу разом із потерпілою. Перебували під домашнім арештом. Після вироку суду вони навчаються дистанційно і фактично ізольовані від дівчини", – зазначив він.

Він підкреслив, що ситуацію тримає під особистим контролем. До цього залучили усі необхідні сили та засоби, щоб підтримати потерпілу.

Український омбудсмен Дмитро Лубінець відреагував на рішення суду. Він зауважив, що фахівець регіонального представництва Офісу Омбудсмена побував у селі Верхні Ворота, де і сталося зґвалтування.

Передовсім його обурило, що суд виніс вирок за статтею про "сексуальне насильство, без проникнення", а не за зґвалтування. Він також зазначив, що права дівчинки були грубо порушені. Передовсім тому, що її інтереси представляла служба захисту дітей місцевої сільради, яка ж і виписувала позитивні характеристики ґвалтівникам.

Ми ретельно проаналізуємо дії судді. Буде направлений відповідний лист до Вищої ради правосуддя. Ми ретельно проаналізуємо дії прокуратури. Відповідний лист буде направлено на Генпрокурора та до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів,
– наголосив Лубінець.

Це ще не все. Він пообіцяв проаналізувати діяльність тієї самої місцевої служби захисту дітей. Власне, наголошуючи на тому, що матір одного зі злочинців там працює. Відтак, існують сумніви щодо "неупередженості" та професійності представлення інтересів жертви.

У своєму фейсбуці Оксен Лісовий зазначив, що наразі необхідно об'єднатися правозахисникам, громадським активістам, освітянській спільноті та лідерам думок. Це дозволить "стати на шляху справедливого рішення", щоб цьому не завадили ані зв'язки, ані всілякі стигми.

Я як батько двох синів, як чоловік, який чимало бачив у житті, стою на думці, що винен завжди лише кривдник. Крапка,
– наголосив він.

Також Лісовий зазначив, що це рішення демонструє викривлене відчуття безкарності. А ще показує, що все можна "вирішити та зам'яти".

Він пообіцяв спільно з колегами докласти усіх зусиль, щоб справу довести до того закінчення, на яке вона заслуговує. Мовиться про справедливе рішення, в якому ґвалтівники не розгулюватимуть на свободі після скоєного злочину.

"Ми не для того проходили болісні й жертовні трансформації, майдани й війну за цінності, аби суспільство досі толерувало принципи, які ефективно працювали в 90-х", – наголосив він.

27 березня Вища рада правосуддя повідомила, що розділяє занепокоєння громадськості, журналістів та уповноважених осіб органів влади щодо об'єктивності проведеного досудового та судового розслідування у справі, а також щодо справедливості визначеного судом покарання.

Втім, зазначили, що не наділені повноваженням втручатися в розгляд судами судових справ, надавати оцінку наявним у справі доказам, перевіряти у позапроцесуальний спосіб законність та обґрунтованість судових рішень, коментувати їх. Мовляв, перевірка законності та обґрунтованості судового рішення належить виключно до компетенції суду вищої інстанції, у даному випадку – апеляційного суду. Наразі вирок суду першої інстанції не набрав законної сили і може бути оскарженим.

Водночас ВРП не наділена правом ініціювати питання про відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою за повідомленнями викладеними у ЗМІ про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді. "Право на звернення із скаргою про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа", – додали у ВРП.

Зареєстровані скарги про вчинення суддею Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О. А. дисциплінарного проступку та повідомлення судді про втручання в її діяльність як судді під час здійснення правосуддя, будуть об'єктивно перевірені, їм буде надана відповідна оцінка у визначеному законом порядку,
– підсумували у Вищій раді правосуддя.

В Офісі генерального прокурора 28 березня повідомили, що Закарпатська обласна прокуратура таки подала апеляційну скаргу з вимогою скасувати вирок Воловецького районного суду Закарпатської області та ухвалити новий вирок судом апеляційної інстанції.