У разі припинення діяльності працівник має законні права
Є випадки, коли працівник фактично позбавлений роботи, але трудові відносини не припиняються. Також можливе скорочення, чи ліквідація підприємства, внаслідок якого людина вже не може працювати. Про основні передбачені гарантії адвокатка і керівниця ЮК "Prima Leader Group" Діна Дрижакова розповіла в коментарі 24 Каналу.
Так працедавець може зберегти за співробітником робоче місце, якщо підприємство повністю не ліквідується, а робота призупиняється лише тимчасово. За словами експертки, таке можливо, наприклад, через форс-мажорні обставини чи неможливість безпечного функціонування. Тобто працівник залишається у штаті.
Керівництво має право призупинити дію трудового договору в умовах воєнного стану, якщо робота не може виконуватися ані роботодавцем, так і працівником.
У цьому разі виплата заробітної плати та забезпечення соціальними гарантіями зупиняється, але робоче місце зберігається. Повна відповідальність за компенсацію втрачених заробітків у такому разі покладається на державу-агресора.
Існують також гарантії для працівників, які потрапили під скорочення. У випадку, коли звільнення є остаточним і підприємство ліквідується або проводить масове скорочення, працівникам гарантується попередження про це за два місяці. Людині також сплачують вихідну допомогу в розмірі не меншому за середній місячний заробіток. Діна Дрижакова також зазначила, що такий працівник має й переважне право на залишення на роботі, відповідно до кваліфікації).
Забезпечення працівника аналогічною посадою
Якщо компанія переживає простій, то роботодавець не повинен переміщувати працівників на інші постійні посади. За таких умов люди очікують відновлення роботи підприємства.
Якщо роботодавець переносить виробництво чи закриває конкретний об'єкт та пропонує роботу своїм працівникам – це допустимо, але тільки за згодою працівника. Про це прямо каже стаття 32 Кодексу законів про працю України.
Якщо змінюються істотні умови праці (місце роботи, оплата, режим), працівника повинні повідомити про це не пізніше ніж за два місяці. В умовах воєнного стану строк може бути коротшим відповідно до закону. Якщо працівник не погоджується продовжувати роботу в нових умовах чи в іншому місці, трудовий договір припиняється на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України з виплатою вихідної допомоги,
– розповіла Діна Дрижакова.
Чи сплачується компенсація за "простій"
Адвокатка наголосила, що роботодавець обов'язково має сплачувати "простій", що відбувається не з вини працівника. Вона додає, що саме такою зазвичай є зупинка заводів, магазинів чи АЗС через зовнішні чинники, економічні труднощі чи безпеку.
Така виплата має складати не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу.
Коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника не з його вини – актуально для обстрілів, повітряних тривог тощо – компанія повинна зберігати за працівником середній заробіток. За словами експертки, якщо роботодавець затримує виплату простою, працівник має право звернутися до Держпраці або до суду.
Важливо! Працівнику бюджетної сфери або великого бізнесу роботодавець зобов'язаний нараховувати та виплачувати компенсацію, якщо інше не передбачено колективним договором чи внутрішніми положеннями.
Нагадаємо, уряд повторно подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Він має замінити КЗпП 1971 року, але поки це лише законопроєкт. Пропонують збільшити мінімальну тривалість оплачуваної відпустки та врегулювати сучасні формати роботи. Окремо в проєкті прописали правила протидії дискримінації, мобінгу та харасменту, а також механізми вирішення трудових спорів.
Важливо, що в Україні масової хвилі звільнень найближчим часом не очікують, однак у частині секторів бізнес скорочує або планує скорочувати штат. У промисловості 75% підприємств планують зберегти кількість працівників, 16% – наймати далі, 9% – скорочувати. У торгівлі 81% компаній не планують змінювати штат, 9% – хочуть наймати, 13% – очікують звільнень. У сфері послуг 79% підприємств збережуть штат, 9% планують наймання, 12% – скорочення. Будівництво має найпозитивніші очікування: 9% компаній планують наймати й лише 3% – скорочувати.



