Медики кажуть з таким важким випадком за останній час зустрічаються вперше.

“Змія вкусила у стопу, і перейшло в пахову ділянку, отрута впливає на згортання крові”, - каже завідувач відділення інтенсивної терапії ОДКЛ Олег Курташ.

Все сталося раптово, на городі. Буквально за декілька сантиметрів від мами.

“Вона каже - щось кольнуло. Я підійшла подивитися і побачила змія на дорогу виповзла. Всюди повзають, повзають по городах, попри ріки. Заповзають у дровітню, у стайню заповзають, до худоби, всюди”, - каже мама дитини Тетяна Люклян.

Після укусу дитину одразу повезли у районну лікарню. Там повідомили - вакцини проти зміїної отрути немає. І не лише в районі чи в області, а й по цілій Україні. В державі на сьогодні є лише 40 доз сироватки польського виробництва. Термін її придатності закінчився ще у квітні. Перебої з антизміїною отрутою - майже звичне явище, кажуть медики. Однак, сироватка - не панацея. Місцеві медики та профільне управління розробили спеціальну програму. Як діяти за відсутності ліків. Надзвичайно помічною і вкрай необхідною є ось така барокамера, де наразі і лікують дворічну Настю. На Прикарпатті таке обладнання є тільки в обласній дитячій лікарні. Та найголовніше, кажуть лікарі надати першу допомогу.

“Заспокоїти, місце укусу протерти вологою ганчіркою, іммобілізувати кінцівку та надати їй вертикального положення”, - каже завідувач відділення інтенсивної терапії ОДКЛ Олег Курташ.

Зі всіх отруйних змій на Прикарпатті вкусити може лише гадюка звичайна. В спеку вона особливо активна. Узлісся, галявини, мішані ліси та сінокоси - місця, де найчастіше можна натрапити на плазунів. Вони можуть вкусити лише у двох випадках - коли полюють або коли їх зачепити.

“Якщо в лісі ви зустрінете гадюку, то треба зупинитися і краще обійти її стороною. Якщо не можна обійти, то треба взяти палку і її відігнати. Але переважно вона сама ховається”, - каже лісничий Дністровського лісництва Йосип Кудляк.

Підвищена небезпека - аж до 27 вересня. Саме на Чесного хреста, за повір'ями, змії ховаються у нори. До цього, радять лісівники, у відкритому взутті до лісу не ходити.