“Це пісковик - камінь . Тут дуже великі поклади на Ямпільщенні, його віками тут брали, у порогах скрізь, над Мурафою, і у Буші камінь цей. Зараз вже трошки втратилось камоднярство, але ми його відроджуємо просто у скульптурі самій”, - каже скульптор Андрій Нікетюк.
Каменетеси тут в пошані. Митці збираються тут вже упродовж 25 років. Приїжджають сюди творити - і жодної копійки за це не отримують.
“Якщо буде знову тиснути замовлення і це перетвориться на майстерню. Це буде просто виконання якихось дешевих замовлень. А це повинно бути пленер або симпозіум, що люди вмовляють, їдуть, вивчають історію, відпочивають і на розгляд свою, може лебедину пісню, але найкращу роботу”, - каже скульптор Олексій Альошкін.
Відродити епоху XVII століття у вигляді кам’яних скульптур - ідея фестивалю “Подільський оберіг”. Організатори кажуть, їх надихнули легенди про героїв-гайдамак.
“Є низка легенд, які розповідають про давні часи. Це заклятий клад, про великих людей, про Івана Гонту, про Маряну. Одним словом, ці легенди є намір оживити в театралізованих дійствах”, - каже директор державного історико-культурного заповідника Буша Олександр Пірняк.
Буша - це давне поселення. У минулому місто - фортеця. Свого часу татари зруйнували поселення - чудом живою залишилася одна жінка, яка заховалася у печері. Звідси походить і назва місцини: Буша - залишилась одна душа.