Про те, що тут була митниця, підтверджують описи маєтностей князів Острозьких того ж року. Їдучи до Острогу у Крупи князя Василя Костянтиновича Острозького, по грошу беруть. І відповідно, що князь Острозький не подав жодних документів про те, що він мав право на митницю у Крупі. І комісія постановила, що у Крупі грошей і мита не брати.
Це уривок з висновків ревізійної комісії, створеної за наказом литовського князя Сигізмунда І. Про те, що у Крупі діяв митний пост, свідчить і знайдений на підлозі позолочений медальйон купця.
“Це медальйон купця, знак його торгівлі, який був підвішений до грамоти. Тої грамоти, яка давала йому право на безмитну торгівлю. На ньому зображений герб англійської держави”, - розповідає керівник археологічної експедиції Віктор Баюк.
По колу медальйона - латинський напис: символ ордену підв’язки. Подібними медалями тогочасна Англія нагороджувала купців. На пострадянському просторі таких збереглося не більше 6-ти. Однією з причини, чому медальйон залишився на Волині, археологи називають пожежу. Митницю могли спалити під час своїх набігів татари.
Утрата такої нагороди могла стати непоправною для купця. Адже довести своє право безперешкодно проїжджати всі митні пости, які тоді стояли ледь не в кожному селі чи місті, було практично неможливо. Це могло призвести навіть до банкрутства. Митні стягнення і в той час були немалими, а щоб проїхати, скажімо, зі Львова до Києва таких пунктів пропуску треба було подолати з 300-400, і в кожному - заплатити.
“Розміри мита відрізнялися. Навіть ті митниці, які були державними в цьому мікрорегіоні Луцькому, вони не мали стабільної плати. Скажімо, купці. Плюс до того, що такі великі міста, як Львів, Луцьк мали складське право. Тобто, кожен купець мав частину своїх товарів залишати в цих місцях”, - каже директор археологічної служби "Волинські старожитності" Олексій Златогорський.
Медальйон міг належати або вихідцю з Англії, або з сучасної Німеччини. Надалі його вивчатимуть співробітники Волинського краєзнавчого музею.