Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Рік уряду Гройсмана: про успіхи і промахи роботи Кабміну

Гройсман багато говорив і мало що зробив
Гройсман багато говорив і мало що зробив / 24 канал

14 квітня, на Страсну п’ятницю, виповнюється рік з моменту призначення уряду Володимира Гройсмана. Але Кабмін, мабуть, з релігійних міркувань не планує звітувати за свою роботу в цей день.

Яких результатів досяг уряд за рік роботи, а які обіцянки так ними і залишилися, розбиралися журналісти сайту "24".

"Антикризовий" з планами Наполеона

"Антикризовий" уряд Гройсмана був призначений після кризи великої коаліції в березні 2016 року. З політикою першого "антикризового" прем’єра Арсенія Яценюка були не згодні фракції "Батьківщини", "Самопомочі" і Радикальної партії.

Володимира Гройсмана призначили після тривалих переговорів, і його вважають людиною Порошенка. За призначення Гройсмана проголосувало 257 народних депутатів. Програму уряду парламентарі підтримали тільки з третьої спроби. Рік тому сайт "24" писав, що програми Яценюка і Гройсмана не дуже-то й відрізнялися. Основні напрямки – європейський вектор розвитку, вихід з економічної кризи і навіть пришвидшення економічного розвитку, співпраця з МВФ, продовження реформ, укріплення обороноздатності держави, і, зрозуміло, боротьба з корупцією.

Читайте також: Гройсман зізнався, чи задоволений своєю роботою

М’яко кажучи, плани наполеонівські, якщо врахувати той факт, що програма ухвалюється лише на рік. Але Гройсман пообіцяв всім показати, як треба працювати. Якщо зайти в магазини, на ринки, то думку про роботу прем’єра можна почути швидко. Здебільшого, вона висловлюється короткими різкими фразами.

Яценюк і Гройсман
Яценюк і Гройсман – прем’єри-близнюки?

Експертне середовище більш стримано підійшло до оцінки діяльності Кабміну. Згідно з опитуванням, проведеним Агентством Медіастратегій, 46% експертів вважають, що Кабмін загалом утримав ситуацію і не допустив великих провалів. Ще 30% зазначили, що уряд впорався з викликами досить успішно. 17% експертів зазначили, що уряд припустився помилок і не завжди належним чином реагував на виклики. Ще 7% вважають, що Кабмін у цілому спрацював незадовільно.

Рік уряду Гройсмана
Як експерти оцінили діяльність уряду Гройсмана?

Народні обранці оцінюють роботу Гройсмана здебільшого посередньо, відповідно до фракції. Коаліція – БПП і "Народний фронт" – вважають, що Кабмін працював добре, відповідно, опозиційні фракції в кращому випадку ставлять прем’єру "3-" за п’ятибальною системою.

Діряві дороги, але підвищені зарплати і субсидії

Рік тому Володимир Гройсман розпочав свою роботу з обіцянки відремонтувати українські дороги, 90% яких перебуває в жахливому стані. Але на такий розмах грошей, звичайно, не вистачило. Дороги продовжили ремонтувати за давньою традицією. Тобто провели так званий ямковий ремонт, який, як відомо, найдорожчий і найбільш неефективний. В результаті на початку весни 2017 року українські дороги мали вигляд, як після війни. Хоча часом здається, що після війни вони були кращими.

Втім, експерти вважають початок масштабного ремонту доріг одним з актуальних рішень. Власне, рішення дійсно актуальне, але його втілення неправильне. Тим більше, що уряд відмовився від застосування новітніх технологій, а віддав перевагу старій, яка в буквальному сенсі є величезною корупційною дірою, що за 25 років всмоктала у себе десятки мільярдів гривень. До речі, у світовому рейтингу якості доріг Україна займає 134-те місце зі 138-ми.


Навесні тільки лінивий не пожартував над дорогами, які посилено "ремонтує" уряд

Одним із найбільших досягнень Володимир Гройсман вважає підвищення мінімальної зарплатні до 3200 гривень і надання субсидій. З жовтня уряд анонсував ще й підняття пенсій. Два дуже суперечливі й фактично популістські рішення. Зрозуміло, що зарплати і пенсії піднімати необхідно, але потрібні джерела фінансування. Тому що, якщо просто включити друкарський станок, то це завершиться гіперінфляцією. Кабмін збирається забезпечувати такі підвищення за рахунок проведення "великої приватизації" держпідприємств. Однак поки цей процес гальмується з різних причин.

Читайте також: Пенсійна реформа: що і коли зміниться для українців

Темпи інфляції справді не надто високі. Хоча економічні експерти переконані, що закладений в Держбюджеті рівень – 8% – необ’єктивний і, швидше за все, це буде двозначна цифра. З іншого боку, за словами політичного експерта Тараса Загороднього, невисока інфляція пов’язана не з ефективною роботою уряду, а з падінням споживчого ринку через високі ціни. Як говорить експерт, падіння інфляції в наших умовах означає, скоріше, поглиблення кризи і падіння реальних доходів населення.

Інфляція в Україні
Як змінювалася інфляція за останні три роки

У статистиці низька інфляція відображається і у випадку падіння виробництва, і скорочення ділової активності через відсутність грошей у людей купувати те, що виробляє бізнес.

В результаті бізнес звільняє людей, їх доходи ще більше падають і скорочується виробництво. А за статистикою ми бачимо "падіння інфляції". Простіше кажучи, Кабмін вбиває економіку (як і Нацбанк через свою політику скорочення кредитування економіки) до рівня кладовища. А яка інфляція може бути на кладовищі? Звичайно "нульова". Мертві не виробляють продукції і не купують товарів,
– зазначає у Facebook Загородній.

Систему надання субсидій критикували чимало фахівців. По-перше, не можна державі кредитувати більшу частину населення. Це шлях в нікуди для економіки. По-друге, вже багато разів піднімалася тема монетизації субсидій. Тобто нараховувати безпосередньо українцям на окремий рахунок гроші на субсидії. А не перераховувати їх з Держбюджету підприємствам-монополістам, які формують тарифи так, як їм заманеться, а потім ці гроші просто осідають в кишенях чиновників.

Співпраця з МВФ і "безвіз" з ЄС

Уряду Гройсмана вдалося отримати черговий транш від МВФ, який піде на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку і, відповідно, стабілізує курс гривні. Ще частина буде використана для обслуговування зовнішніх боргів України. З іншого боку, курс гривні за рік все одно продовжив падіння, хоча й не такими темпами, як при Яценюку. Та й МВФ від України тепер вимагає проведення реформ у багатьох галузях. Приміром, Україна зобов’язалася посилити вимоги до режиму спрощеного оподаткування. Тобто податковий тиск буде ще збільшено. Хоча в умовах економічної кризи це виглядає нелогічним. Податки варто підвищувати, коли йде економічне зростання. І навпаки – під час кризи податки зменшувати, щоб дати можливість бізнесу трохи стати на ноги. При такому підході (а цей процес вже розпочався) малий бізнес буде скорочений, а от монополісти тільки виграють від цього.


Через збільшення податків малий бізнес банкрутує

Надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС – безумовно перемога, але не стільки уряду, скільки української дипломатії, глави держави Петра Порошенка.

Реформи і боротьба з корупцією

Володимир Гройсман заявляє про успішність економічних реформ, особливо в нафтогазовій сфері, де начебто вдалося знищити корупційні схеми. Це, за його словами, вдалося досягти шляхом підвищення комунальних тарифів на газ і електроенергію. Особливим сюрпризом для українців стало рішення про введення абонплати за газ для населення, яке після суспільного резонансу призупинили.

Як вважає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов, підвищення тарифів дало можливість покращити фінансовий стан "Нафтогазу", і це рішення відсікло багато тіньових схем саме в газовій галузі. Тарас Загородній – протилежної думки. За його словами, держмонополії на кшталт "Нафтогазу" розпухають від грошей, підвищують прибутковість і переможно рапортують про успіхи.

Народ, як водиться, мовчить. Але зовсім не від любові до можновладців, а скоріше через війну. Однак правильних висновків з ситуації чиновники не роблять. Навпаки, частенько перегинають палицю. Як в історії з введенням абонентської плати за газ,
– зауважує Загородній.

Про "успіх" реформ дуже красномовно свідчить індекс Економічних Свобод Heritage Foundation, який поставив Україну на 166-те місце зі 180-ти можливих. Поруч з Ліберією, Чадом, Афганістаном. На 180-тій позиції – Північна Корея. На переконання виконавчого директора фонду Блейзера Олега Устенка, така картина стане перепоною на шляху до нас іноземних інвесторів. А без іноземних інвестицій, на його переконання, Україна ніколи не покаже річний економічний ріст в 5% і вище. А це саме те, що необхідно будь-якій країні для того, щоб ефективно боротися з бідністю.

З корупцією в Україні традиційно бореться кожен прем’єр і президент. Введення е-декларацій стало початком боротьби з хабарництвом серед чиновників. Експерти наголошують, що рівень таки став меншим. Але, приміром, схеми з відкатами на тендерах, незважаючи на систему ProZorro, залишилися. Тільки хабарі стали меншими.


Україна очолила рейтинг найкорумпованіших країн світу

Економічний експерт Андрій Новак зазначає, що МВФ не ухвалив би рішення про надання Україні траншу, якби не побачив певного успіху в боротьбі з корупцією. А екс-міністр економіки Володимир Лановий зауважує, що причина виділення кредиту – не в боротьбі з корупцією, а в тому, що на міжнародному рівні ухвалене рішення про фінансову підтримку України ще певний період. При цьому, за його словами, в МВФ прекрасно розуміють, що уряд Гройсмана не здатен ні на які реформи, тому й вимоги до нього більше технічного характеру, в тому числі, що стосується і боротьби з корупцією. Суцільна демагогія і декларації замість того, щоб змінити систему економічних відносин.

У нас олігархи платять корупційні "видатки" урядовцям, менеджерам у державних монополіях чи депутатам. Треба боротися з олігархічним ладом, а не з вітряками, сподіваючись, що глава НАБУ Артем Ситник чи керівник САП Назар Холодницький все вирішать. Потрібно змінювати підходи. Олігархи крадуть мільярдами, а платять мільйонами,
– зауважує Новак.

Показовий момент: за версією міжнародного дослідження Ernst & Young, присвяченого ризикам шахрайства в Європі, на Близькому Сході, в Індії та Африці, Україна очолила список серед найкорумпованіших країн. Серед 41 країни перше місце посідає Україна. Хоча, як зауважує Олександр Леонов, в об’єктивності цього дослідження є сумніви. В першу чергу, через те, що, згідно з цим рейтингом, корупція в деяких країнах ЄС більша, ніж у Росії.

Нуль успіхів і зростання апетиту

Як зазначає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко, головний "успіх" Гройсмана – за рік не було великих корупційних скандалів, а фінансові потоки не залежать від прем'єра. Це, говорить він, привілеї Адміністрації Президента. Що стосується іншого – реформ не було, Володимир Гройсман рік вчився бути прем’єром.

Гройсман – ні риба ні м'ясо, плив за течією, працював з документами, як було прийнято за часів Брежнєва, але соціально-економічну обстановку в країні не відчував. Але за рік багато чому навчився: і красти, і управляти,
– говорить Небоженко.

При цьому політолог зазначає, що амбіції Володимира Гройсмана тепер зросли. Адже Порошенко пропонував його кандидатуру як технічну тільки на рік. Зараз Гройсман каже, що виріс і хоче працювати і далі.

Гройсман заявляє, що у нього є план роботи уряду на 600 сторінок, тоді як у Порошенка план всього на 22 сторінки. Роман між Гройсманом і Порошенком закінчився,
– переконаний експерт.


Роман між Порошенком і Гройсманом скінчився?

Водночас Віктор Небоженко зазначає, що в парламенті не стануть голосувати за відставку уряду, тому що всі прикипіли до цього Кабміну.

Якщо прийде нова людина на пост прем’єра, то руйнуються фінансово-корупційні схеми. У багатьох можуть виникнути великі проблеми, як вони будуть заробляти після Гройсмана. Тому народні депутати вважають за краще залишити Гройсмана, якого вони розуміють,
– наголошує Небоженко.

Очевидно, що в парламенті під час оцінювання роботи Гройсмана керуватимуться не конкретними результатами, а політичною доцільністю, аргументуючи тим, що відставка уряду може потягнути дестабілізацію ситуації в державі. Але проблема в тому, що такий підхід не змінить суттєво соціально-економічну ситуації в державі. Швидше за все, це лише розслабить і прем’єра, і уряд загалом.

Кабмін мало що зробив за рік, а всі зрушення – більше косметичний ремонт. Системних реформ Володимир Гройсман не розпочав, а лише розкидався популістськими гаслами і обіцянками. В європейських країнах це стало б підставою для звільнення. В Україні це спишуть на важкі часи, війну, під час якої нібито не можна ухвалювати таких кардинальних рішень. І жодного слова про повну профнепридатність більшості урядовців.

Читайте також: В очікуванні звіту: що буде з урядом Гройсмана і парламентом?

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук