Уявна коаліція з біло-синім присмаком

З моменту переформатування коаліції в квітні 2016 року і призначення нового уряду Володимира Гройсмана розмови про можливий розвал оновленого союзу "Народного фронту" і БПП і дострокові парламентські вибори не припиняються. Основна причина – коаліція не нараховує необхідних 226 народних депутатів. А спікер Андрій Парубій, попри вимоги інших фракцій, так і не надав список депутатів, які входять у коаліцію. Всі важливі голосування відбувалися за підтримки позафракційних депутатів і депутатських груп "Відродження" і "Воля народу", які частково складаються з колишніх членів Партії регіонів і контролюються відомими олігархами. Зокрема, Ігорем Коломойським.

Навіть більше того, інколи свої голоси коаліції підкидують з "Опоблоку". Свіжий приклад – голосування за призначення аудитора Антикорупційного бюро. Кандидатуру Найджела Брауна, яку висунув Петро Порошенко, не підтримали в "Самопомочі" і "Батьківщині". Зате за Брауна проголосувало 14 депутатів з "Опоблоку".


Колеги Сергія Льовочкіна дуже рідко критикують Порошенка

З одного боку, стає все більш очевидно, що коаліція – "несправжня" і існує тільки на папері. З іншого – що Петро Порошенко має домовленості з "Опоблоком", про суть яких можна тільки здогадуватися. Принаймні, представники колишньої Партії регіонів останнім часом дуже рідко критикують Петра Порошенка, на відміну від колишніх союзників по коаліції – "Батьківщини", Радикальної партії Олега Ляшка і "Самопомочі".

Можлива відставка Гонтаревої як тест перед звільненням Гройсмана

Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко вважає, що за можливою відставкою голови НБУ Валерії Гонтаревої стоїть бажання пропрезидентських сил у Верховній Раді перевірити готовність депутатів звільнити Володимира Гройсмана з посади прем'єр-міністра. За його словами, в адміністрації президента виношують план, як зібрати голоси за відставку Гройсмана, оскільки він за рік прем'єрства став відносно незалежною фігурою. Небоженко впевнений, що чутки про можливу відставку Валерії Гонтаревої (інформацію про начебто вже написану заяву поширювала тоді заступник голови фракції БПП, а тепер – представникПорошенка в парламенті Ірина Луценко – "24") з посади голови Нацбанку свідчить про те, що у БПП готові домовлятися з "Народним Фронтом" щодо чергового перерозподілу найбільш важливих державних посад.

Гройсману сподобалась важка робота по управлінню державою. Тому сам він посаду не залишить. Однак для того, щоб зняти прем'єра, "Блок Петра Порошенка" у парламенті має пообіцяти своїм союзникам з "Народного фронту" якісь посади, як наприклад, крісло голови НБУ чи місце Насірова,
– розповів він.

До Володимира Гройсмана є багато претензій. Глава уряду весь рік займається популізмом, намагаючись продемонструвати, як у надважких умовах прем’єр "піклується" про добробут українців. Насправді, як відомо, ця "турбота" принесла підвищення тарифів на комунальні послуги, збільшення податків і постійне зростання споживчих цін.


Звільнення Гонтаревої може стати сигналом для змін в уряді чи його відставки?

Остання крапля – наміри ввести абонплату на газ, яку формально ініціював голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк. Ця інформація викликала великий резонанс і серед політиків, і в суспільстві. Невідомо, чому саме українці повинні сплачувати за "трубу". Спочатку це рішення розкритикував саме Гройсман. За ним і Петро Порошенко заявив, що рішення повинно бути призупинено.

За словами політичного аналітика Володимира Горбача, Вовка на посаду в НКРЕКП призначав президент Порошенко. До цього він працював корпоративним менеджером "Рошена", тож його закономірно вважають "людиною Порошенка". На думку Горбача, між Гройсманом і Порошенком немає розбіжностей. А той факт, що Гройсман міг піти проти Порошенка, критикуючи рішення Вовка, – оптичний обман.

Відносини у парі Порошенко-Гройсман заграли новими кольорами. Спершу начебто з ініціативи голови НКРЕКП Дмитра Вовка пішла подача про критичну необхідність запровадження абонплати для споживачів газу. Потім цю ідею розкритикував прем'єр Гройсман. Зовні виглядало так, що прем'єр Гройсман пішов проти волі президента Порошенка,
– пише політолог у Facebook.

Як зазначає Горбач, після того, як Порошенко заявив, що рішення НКРЕКП має бути призупинено, він фактично пристав на бік прем'єр-міністра. Тобто президент і прем'єр знаходяться у тісному контакті.

Дострокові парламентські чи президентські?

Так чи інакше, певні загрози коаліції все ж є. Нещодавно голова фракції БПП Ігор Гринів пішов у відставку. В інтерв’ю Соні Кошкіній у програмі "Лівий берег" на 24 каналі він заявив, що може взагалі піти з парламенту і політики.

Я прийняв рішення не тільки піти з посади голови фракції, я в принципі для себе давно прийняв рішення піти з політики, але реалізувати це складно. Хотіти не шкідливо, і ситуації бувають різні,
– сказав Гринів.

За словами Гриніва, українці не довіряють політикам та ненавидять їх, незважаючи на те, до якої партії народні обранці належать.

"З'явилась нова конфліктна площина, яка умовно називається конфліктом багатих і бідних. 90% бідних людей ненавидять 10% багатих. Цю ситуацію треба розуміти і жити на одному рівні з народом", – повідомив Ігор Гринів.

З фракції БПП продовжують виходити депутати. Після Сергія Міщенка і Юрія Бублика вийшов Владислав Голуб. Причому він заявив, що причиною цього стали погрози йому від депутата Черкаської облради, російського бізнесмена Віктора Полозова, якому Голуб не дозволив обкрадати державу, поки той перебував на посаді в.о. директора українського стратегічного підприємства "УкрХімТрансАміак". Крім того, за його словами, обіцяні владою реформи "залишаються словами".

Коаліції по суті не існує. Голосувати синхронно з Опоблоком, як це сталося під час спроб затвердити аудитора НАБУ, – не в моїй природі. Людина, проста українська людина, яка зробила Революцію Гідності, яка воює на фронті, допомагає чим може нашим воїнам, поставлена на межу виживання,
– заявив Голуб.

Водночас, як вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коаліції на даний момент нічого не загрожує. А Гройсмана навряд чи відправлять у відставку. Хоча на початку 2017 року такий сценарій розглядався, але наразі його відклали.

"Нова коаліція – занадто ризикована операція, як і заміна уряду. Це може дестабілізувати ситуацію. В БПП можуть початися інтриги проти Гройсмана і його можна прибрати. Але провести нового прем'єра через парламент буде дуже складно. Цей сценарій відкладений зараз", – говорить політолог.

При цьому Фесенко зазначає, що індикатором буде голосування по звіту уряду, яке відбудеться 14 квітня. За його словами, якщо роботу Гройсмана визнають задовільною, то питання про відставку уряду буде закрите.

Інша справа, що парламентарі можуть не розглядати питання про річний імунітет для Кабміну. Але проблем для уряду все одно не буде. Тому що вотум недовіри можна висувати один раз протягом сесії. А для висунення цього проекту треба знайти 150 голосів, яких наразі немає в парламенті,
– зауважує Володимир Фесенко.

Тому політолог вважає, що дострокових парламентських виборів не буде. Втім, говорить Фесенко, є чутки, що розглядається варіант дострокової президентської кампанії.

"Якщо проводити парламентські вибори, то вже після президентських. А на парламентських запрограмований програш "Народного фронту", а БПП отримує набагато менше голосів", – переконаний експерт.


Вибори – зайва трата грошей чи можливість змін?

На думку директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, Петро Порошенко може вирішити політичну кризу в Україні без проведення дострокових виборів. Для цього потрібно відправити у відставку прем’єра Володимира Гройсмана.

Це можна зробити за рахунок відставки Гройсмана. Переформатування Кабміну зніме напругу в суспільстві. Це буде вотум довіри для президента, мінімум, на півроку-рік. Для опозиції це теж буде перемога. Не обов’язково проводити вибори. Можна пожертвувати Гройсманом або частково змінити уряд. Але треба заміряти соціологію, чи цього вистачить для підвищення рейтингів,
– зауважує Давидюк.

Хоча політичний експерт Тарас Загородній вважає, що влада і Гройсман зокрема готуються до дострокових парламентських виборів, які можуть відбутися восени. На користь цього сценарію, на його думку, говорить заплановане на жовтень рішення Кабміну підвищити пенсій. Таким чином влада фактично намагається підкупити українців, насамперед найактивнішу частину електорату – пенсіонерів.

Втім, проблема не в тому, піде у відставку нинішній уряд, і чи будуть дострокові вибори. Питання, хто займе місце глави НБУ (відставку Гонтаревою вважають питанням часу – "24"), хто стане новим прем’єром? Головне – яку політику вони проводитимуть, і яка команда прийде з ними? Якщо це буде зроблено лише для того, щоб зняти напругу у внутрішньополітичній і соціально-економічній ситуації і не більше, то це не призведе до якісних змін у розвитку держави. За три роки після Майдану все більше складається враження, що Україна повертається – і дуже швидко – в недавнє минуле, але з більш трагічними наслідками.

Читайте також: Піти не можна залишитись: про доцільність і наслідки можливого звільнення Валерії Гонтаревої