Головний герой тут лається направо і наліво, розмахуючи катаною, і зовсім не збирається вступатись за добро і справедливість.

"Йоханий… Ти наче грьобаний байстрюк Фредді Крюгера та Фантомаса"

Сюжет і справді дуже простий: у колишнього спецназівця Вейда Вілсона знайшли невиліковні ракові пухлини, і єдине, що йому залишається, це якось провести останні місяці життя зі свою нареченою. Але Вілсона вербують у таємний експеримент: його вилікують і наділять суперсилою в обмін на нову службу. Але зрозумівши, що тим самим він підписав собі довічне рабство, Вейд вирішує "піти", звідки так просто не виходять. Тож Вілсон таки отримує свої суперздібності, а також мерзенну зовнішність та не менш мерзенного ворога.

Доволі стандартна зав’язка, от тільки тут головну роль відводять не сюжету, який займає дві сцени та купу флешбеків. Головний акцент поставили на стилістику, гумор та специфіку самого персонажу. Фільм вийшов до біса ігровим: Дедпул розмовляє з глядачами, бо ж сам він цілком розуміє, що є вигаданим персонажем коміксів, активно лається та не має ніякого жалю до "поганих хлопців". Ну і живе зі сліпою старою афро-американкою, яка направду може тільки позмагатися з Вайлдом у лихослів’ї.

Трико він носить виключно для до того, аби приховати свою пошрамовану опіками мармизу, а червоне воно виключно тому, щоб "погані хлопці не бачили, як я кривавлю". Ну і довелося Вілсону зіштовхнутися з усіма тими бандитами лише тому, що автор експерименту викрав жінку Дедпула. За таких обставин хочеш-не-хочеш, а доведеться погеройствувати.

Безодня виробничого пекла або передісторія безумства

Історія з фільмом взагалі цікава сама по собі. Раян Рейнольдс, який і зіграв головну роль, колись вже був Дедпулом: у провальному і жахливому фільм "Люди Iкс: Початок. Росомаха", де йому, шокувавши найвідданіших фанатів, взагалі зашили рота. Доволі сумнівний хід, якщо згадати, що головна фішка, не сказати б суперздібність Дедпула, – це якраз невимовна балакучість, зав’язана на чорному гуморі та їдкій іронії. Сам фільм усі благополучно намагались забути, а окремий проект про Дедпула зробити автентичним, максимально наближеним до оригіналу з коміксів.

Раян Рейнольдс 11 років виношував продукт і добивався від босів студії, аби вони дозволили зробити фільм з рейтингом 18+, який би люто знущався з сучасної поп-культури та самого себе. Тож жартики тут в стилі "Південного парку", і з дітьми на це кіно не варто ходити. Бо ж наші люди можуть. Неодноразово спостерігав такі випадки, коли розлючені матусі вилітали із залу зі своїми дітьми, які, встигши причаститися до забороненої сцени, питали в мами, а чим це там дядя і тьотя займалися? Ага, тепер не всі фільми про супергероїв апріорі добрі та милі.

Фільм дуже довго крутився в казані виробництва, міняв режисерів та сценаристів, відкладався. Бо на той час ніхто не був готовий так експериментувати: Marvel ще не мала такої репутації, яка б дозволила їм такий провал у разі чого. Це вже зараз вони конвеєр з випуску стабільно хороших однотипних фільмів, і наважуються на експеримента аля "Вартові галактики". Тоді ж світ був не готовий до такого шо(к)у.

І лише влітку 2014-го року світ виявився готовим: у мережу виклали пробний ролик у безумній стилістиці, який набрав шалену популярність. Тож фільму одразу дали зелене світло. І його зробили саме таким, яким і мали б зробити, тобто легким, агресивним, аморальним і веселим. Раян виклався на всі сто і як актор, і як промоутер: крім вірусних трейлерів та безлічі всілякого промоматеріалу, він сам невтомно рекламував кіно в соціальних мережах та вживу, всіляко поєднуючи саму реальність та концепцію свого фільму. За його ж словами, він здійснив свою мрію і планує зробити ще 3-4 фільми про цього персонажа.

Але кіно це, так би мовити, вузькоспеціалізоване, тобто стібеться радше саме з себе: жодної соціалки. Ну і отримати від нього задоволення можуть і навіть ті люди, які взагалі ніколи не дивилися подібних фільмів. Тут, звісно ж, є певна кількість жартів для фанатів, які "в темі", але це абсолютно не заважає отримувати задоволення від перегляду.

Фільм, до всього, ще й вмудрилися зробити love story. З цим також і пов’язана геніальна частина піару, яка навмисно намагалася висвітити фільм як до біса романтичну мелодраму акурат до 14 лютого. Як виявилося, їм це вдалося. Особисто я вже встиг наслухатись від деяких дівчат, що вони були шоці від перегляду, бо ж сподівалися на романтичний фільм, а на виїзді отримали якусь чорнуху.

У висновку, глядачі отримали справді прикольну чорну комедію з харизматичними персонажами та їдким, почасти туалетним і несподіваним гумором – український переклад теж не пасе задніх, хоча доволі дивно звикати до"сучасної" української лайки, яка, водночас, намагається позбутись відтінку русизмів, – і стати звичною для кожного, хто її чує. Чудовий ігровий фільм нового формату, аби весело провести час у компанії друзів.

Читайте також: У наступних частинах "Зоряних війн" з'являться герої нетрадиційної орієнтації