Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Саміт НАТО: зрозуміло про перспективи України

Наскільки ближчою стала Україна до НАТО?
Наскільки ближчою стала Україна до НАТО? / 24 Канал

Варшавський саміт НАТО попри оптимістичні заяви українського керівництва щодо переходу на інший рівень стосунків залишив одні питання. Що відбулося на саміті, і які наслідки він матиме для України, розбиралися журналісти сайту "24".

Постійні спекуляції

Україна "впевнено" крокує до Північноатлантичного альянсу майже всі роки з моменту незалежності. Однак нашій державі так і не вдалося бодай трохи стати ближчою до набуття членства в НАТО. Україна не потрапила ні в одну так звану хвилю розширення організації, коли до НАТО приєднувалися наші найближчі західні сусіди: Польща, Чехія, Словаччина, Румунія та інші.

Така ситуація склалася через те, що на темі приєднання до НАТО відбувалися постійні політичні спекуляції, зокрема, лівих і проросійських сил. Кремль тримав це питання на особливому контролі і робив усе, щоб Україна не потрапила під натівську парасольку. Крім того, відсутність реальних економічних реформ, корупція чиновників також стояла на заваді приєднання до НАТО. Не кажучи вже про стан української армії, яку повністю розвалили. Особливо при правлінні режиму Януковича, коли Міноборони очолював ставленик Москви Павло Лебедєв. Його безпосереднім завданням було повне знищення обороноздібності України.


Режим Януковича зробив усе, щоб розвалити українську армію і зробити державу беззахисною

Єдиний момент, коли Україна могла хоч трохи наблизитися до членства в Альянсі, був навесні 2008 року, коли президентом був ще Віктор Ющенко, активний прихильник НАТО. Тоді на черговому саміті НАТО було заплановано надання Україні Плану членства щодо приєднання до Альянсу (ПДЧ). Однак у ситуацію одразу втрутився Путін. Після його перемовин з Ангелою Меркель під шум штучних антинатовських протестів, організованих маріонетками Путіна Партією регіонів, Україні відмовили.

На жаль, Україні це дорого коштувало в 2014 році, коли Росія розгорнула військові дії проти нашої держави. Північноатлантичний альянс не мав офіційного права втрутитися і допомогти Україні протистояти російській агресії.

Реклами багато, результати сумнівні

Широко анонсований варшавський саміт НАТО, який відбувся 8-9 липня, якщо вірити українським політикам, мав стати вирішальним і переломним у стосунках України з Альянсом. Саміт відбувався на рівні керівників країн-членів НАТО. Зокрема, на нього прибули Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Барак Обама. Запросили і Петра Порошенка, оскільки було заплановане засідання комісії Україна-НАТО на рівні керівників держав. Саме цей момент, як стверджували в Україні, був дуже важливим. Адже далеко не на кожному саміті Україні приділяли таку увагу.


До участі у Варшавському саміті запросили Петра Порошенка

Але головною подією саміту повинно було стати рішення щодо безпеки країн-членів НАТО. Зокрема, прибалтійських країн і Польщі, які заявили, що для них існує загроза.

Згідно з пунктом Вашингтонського пакту, напад на країну-члена НАТО є нападом на весь Альянс. У республіках Балтії і Польщі існує загроза. Там дуже легко розкрутити ситуацію з гібридною війною. Адже там є російські меншості, спеціально підготовлені диверсійні групи. Тому головним пунктом саміту було виділення спеціальних озброєнь, військових, людських ресурсів, які мають зайняти свою позицію, в першу чергу, в прибалтійських країнах,
– зазначив у коментарі сайту політичний експерт Тарас Чорновіл.

Крім того, саміт мав розглянути воєнні конфлікти, до яких НАТО втягнуто безпосередньо. У першу чергу, конфлікт у Сирії. Також, за словами Чорновола, Альянс розглянув питання Афганістану, де НАТО сподівається все ж таки навести порядок, і де є співпраця з місцевою владою. На саміті спеціальним гостем був президент Афганістану.

І лише потім – Україна. Так, НАТО розглянуло питання щодо подальших стосунків із Росією, зокрема виконання Кремлем Мінських угод. У прийнятій підсумковій декларації Альянс підкреслив, що Росія повинна виконати всі умови Мінських угод і перестати дестабілізувати Донбас.

Втім, якщо говорити про загальні результати, то назвати їх позитивними для України можна лише з великою натяжкою. Так, НАТО укріпило свої східні позиції: прийнято рішення про розташування в Естонії, Латвії, Литві та Польщі багатонаціональних батальйонів, чисельність яких передбачається на рівні 4 тисяч людей.

Україна залишилася поза лінією захисту. Хоча, як зазначив екс-посол України в Польщі Маркіян Мальський, саміт засвідчив серйозну зміну в глобальній стратегії Альянсу. Зокрема, за його словами, якщо після закінчення холодної війни в основі цієї стратегії були партнерські відносини з Росією, то зараз на зміну цьому приходять відносини, побудовані на стримуванні Росії і підтримці безпеки. Водночас дипломат підкреслив: позиція НАТО у питанні стосунків із Росією двояка. Вона полягає у пошуку діалогу з Росією "не як з партнером, але і не як з ворогом".

Отже, які позитиви отримала Україна, а чого так і не вдалося досягти на саміті?

Позитиви

  1. Вашингтон виділяє ще 335 млн доларів у 2016 році на підтримку української оборони. Зокрема, на тренування військовослужбовців, радари і комунікаційні системи, а також на радників, які будуть допомагати в боротьбі з корупцією. НАТО, в свою чергу, буде підтримувати реформу сфери оборони в Україні, надавати сприяння у розмінуванні територій і вчити офіцерів і дипломатів за стандартами Альянсу.
  2. Створення трастових фондів, які члени НАТО можуть наповнювати. Ці фонди нададуть Україні фінансовий ресурс і певну логістику прийняття рішень. Як зазначив політичний експерт Тарас Чорновіл, якщо просто надати ресурс, коли немає розуміння, що з цим робити, то є велика ймовірність, що його витратять неефективно. Тому натівці беруть на себе зобов’язання вироблення дій, які нам потрібні. У тому числі, в розвитку військового сектору. Та, як з’ясували журналісти, на ділі українським компаніям не так легко отримати фінансування з таких трастів. Наші чиновники постійно гальмують цей процес.
  3. На тлі нинішніх переговорів із прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо незабаром Україна зможе отримати доступ до ринку озброєнь. За словами Чорновола, якщо буде підписана відповідна угода з Канадою, то вона передбачатиме доступ України до всіх озброєнь, що виготовляться і якими торгує Канада.

А це загальний доступ на ринки основних північно-американських держав. У першу чергу, США. Це основа того, що для України знімаються будь-які обмеження для отримання зброї,
– вважає Чорновіл.


Чи зсунуть із мертвої точки питання озброєння України домовленості з Канадою?

Між тим, за словами Мальського, учасники Варшавського саміту навпаки – уникали теми про надання Україні летальної зброї, і це питання також залишилося без відповіді.

Мінуси

  1. Попри заяви керівництва НАТО, що двері відкриті, як зауважив Генсек Альянсу Йенс Столтенберг, питання вступу України наразі не на порядку денному.

На думку Маркіяна Мальського, на саміті сама Україна не заявила, що хоче в НАТО. І хоча про подання заявки на членство зараз не могло би бути мови, але українська сторона могла би піднімати питання про надання плану дій щодо ПДЧ.

У той же час, Тарас Чорновіл вважає, що пілюля щодо неможливості на цей момент приєднатися до НАТО була прогнозованою. Україна не відповідає умовам НАТО.

Головна умова – контроль своєї території. Україна, як відомо, її не контролює. Є і неформальний момент, про який усі мовчать. Якщо ви воюєте з ядерною державою, НАТО буде дуже боятися в цей момент включити таку країну до свого складу. Якщо ми вступаємо до НАТО, то Альянс автоматично теж втягується у війну. НАТО до такого не готовий,
– підкреслив політолог.

  1. Розмита позиція щодо Росії.

За словами політолога Вадима Карасьова, поки що НАТО декларує, що Москву необхідно зупинити, та одночасно вести з нею діалог.

Ніхто не знає, що робити далі з Україною,
— вважає він.

На переконання Тараса Чорновола, на саміті було продемонстровано, що є цілісність позицій НАТО щодо підтримки України.

Загалом можна констатувати, що Росія створила для себе дуже негативний фон. Хоча нам хочуть показати, що вся Європа і світ схиляються до співпраці з Росією, насправді, крім провінційних парламентів Італії і парламенту Кіпру, всі інші все більше схиляються до того, що Росія – агресивна держава, якій не місце в цивілізованому світі,
– наголошує політолог.

У свою чергу Мальський підкреслює: позиція НАТО у питанні стосунків із Росією двояка. НАТО, на його думку, застосовує "стратегію терпіння", тобто "виваженого, терплячого підходу до викликів".

При цьому представник Державного департаменту США Джошуа Бейкер заявив, що відносини Північноатлантичного альянсу і України переходять з рівня "відповіді на кризу" на рівень довгострокового партнерства.

Однак схожі декларації Київ чує вже давно. Між тим, як Україна сам на сам воює з найбільшою ядерною державою світу. Саме через пасивність і Європи, і НАТО Україна пішла на підписання не вигідних Мінських угод. Брюссель і Вашингтон можуть скільки завгодно закликати Москву до виконання цих угод, Україні від цього не легше.

Києву потрібна реальна допомога, в першу чергу, надання озброєння. Але саме цього найбільше побоюються на Заході. Як показують останні події на Донбасі, Москві все одно, що там говорять в НАТО чи ЄС. Вона й надалі постачатиме в Україну військові і людські ресурси. Що, в свою чергу, призведе до нових жертв серед українських воїнів. Крім того, це затягне завершення конфлікту на невизначений час.

Читайте також: Волинська трагедія: чому знову розгорівся конфлікт між Україною і Польщею

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук