На інтерв'ю Столярчук тримався спокійно, відповідав по суті. Про роботу говорив завжди охоче, не намагався уникати відповіді навіть на незручні запитання. У цілому справив враження людини прямолінійної, жорсткої, з твердою позицією щодо реформ в прокуратурі та пріоритетності розкриття справ.
Саме його з недавніх пір почали називати однією з найбільш ймовірних кандидатур на посаду голови ГПУ. Видання РБК поговорило з Юрієм Столярчуком про найбільш гучні розслідування генпрокуратури і про пріоритети роботи на посаді глави ГПУ – у разі, якщо він ним стане.
У Генеральній прокуратурі ви відповідаєте за слідство. Як не крути, на сьогодні прокурорське слідство – головне в країні. Вам як заступнику генпрокурора по цьому напрямку і відповідати... Всіх незавершених резонансних справ обговорити не встигнемо, але про деякі запитаю. У країні немає грошей, а прокурорське слідство за два роки не повернуло в казну ні гривні мільярдів, украдених командою Януковича. Звучать навіть звинувачення у свідомому блокуванні повернення грошей, зняття арешту з грошей у західних банках.
Звинувачення у свідомому блокуванні – безпідставні. Про це я відповідально заявляю.
Зокрема, преса писала про зняття арештів з рахунків Іванющенка.
Брехня. 5 березня було винесено чергове рішення щодо продовження арешту рахунків Іванющенка. Це сталося завдяки тому, що ми переконали європейських партнерів у серйозності наших підозр. Іванющенко в банді Януковича – на другому місці за сумами вкраденого. Сьогодні проти нього розслідуємо чотири кримінальні справи. Відповідально заявляю: слідство буде завершено – по Іванющенку та інших. Все вкрадене – всі 1,5 мільярда доларів – повернемо. Визнаю. що не все відбувається так стрімко, як хочеться. На жаль, деякі процеси поза межами нашого впливу. На жаль, ми не можемо вплинути на Люксембург, Швейцарію, деякі інші країни, які місяцями не реагують на наші запити. Ми бомбардуємо їх офіційними зверненнями, але часом чекаємо реакції наших європейських партнерів по півроку і більше.
Я визнаю критику і у нашу сторону. Так, сьогодні організатори злочинів державного масштабу часто не арештовані, не постали перед судом. Більшість із них переховується за кордоном і, на жаль, за межами досяжністі органів українського слідства.
Розстріли на Майдані. Також не затримані організатори, фігурують лише рядові виконавці "Беркута", та й ті в більшості недосяжні... На якому етапі слідство, чи визнаєте вину слідчих органів у тому, що робота просувається неспішно?
Мене, як і вас не влаштовує сьогоднішній результат. Він не влаштовував мене з моменту повернення в Генеральну прокуратуру. Справи Небесної сотні для нас біль душевний і пріоритет номер один. Спочатку було втрачено дорогоцінний час, тепер важко все надолужуємо. Вам навіть складно уявити весь обсяг роботи, який вже виконано. Це понад 1500 кримінальних проваджень, які ми об'єднали в одну масштабну справу. Я не в праві розголошувати деталі. Можу лише повідомити, що слідча група і керівник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк бачать цю справу в ракурсі ст. 255 КК – "Створення злочинної організації". В ролі організатора, на думку слідства, виступає Віктор Янукович. Справа дуже розгалужена. Зізнаюся. що її можна розслідувати до нескінченності – життя не вистачить. Але суспільство висуває свої вимоги, визначає тимчасові рамки. Ми не можемо це ігнорувати. У максимально стислі терміни ми перейдемо до передачі матеріалів до суду.
Коли ви говорите про втрачений слідством час, в пам'яті випливають прізвища Махніцький і Ярема. До цих постмайданівських генпрокурорів спочатку було багато претензій саме щодо розслідування подій на Майдані. Слідчі сьогодні поділяють цю думку?
У нас багато запитань і до Махніцького, і до Яреми, і до Голомші. Їх ми ставимо на допитах. Багатогодинних допитах. Нещодавно повторний допит одного з екс-генпрокурорів тривав десять годин. Дехто аж ніяк не безпідставно побоюється арешту. Але я не буду випереджати події. Всі відповіді озвучать після закінчення слідства, все зміниться кардинально. І тоді, сподіваюся, суспільство пробачить нам і тривале розслідування, і відсутність у числі обвинувачених гучних імен. Можу сказати одне – очікування не затягнеться на роки, ми поставимо крапку найближчим часом.
Не так давно надбанням громадськості стали зізнання львів'янина, який розповів, як він розстрілював бійців "Беркута" на Майдані. Ви ним зацікавилися? Бажання викликати на допит не виникло?
Про цю людину ми знали раніше, викликали його, допитували і продовжуємо цю роботу. З'ясовуємо всі обставини.
Не вдаючись до таємниці слідства, можете сказати. чи вдалося встановити замовників і організаторів розстрілів на Майдані, чи все обмежиться звинуваченнями виконавців?
Імена замовників і організаторів ми назвемо, провину їх доведемо. Не розкрию таємниці слідства, якщо скажу вже сьогодні, що організатори і замовники – Віктор Янукович і його оточення. Це буде доведено найближчим часом.
Звучить багатообіцяюче. Я запам'ятаю ваші слова, і разом зі мною, думаю, ще 40 мільйонів людей. Будемо уважно стежити за їх втіленням у життя. Є ще одна справа – справа Гонгадзе, якій вже 15 років і про яку суспільство починає забувати. Але ви пам'ятаєте. З цією справою у вашому житті багато пов'язано. Ви перший з численних керівників слідчо-оперативної групи, що арештував генерала Пукача, після чого вас змусили піти з прокуратури. Пам'ятаю, повернувшись після десятирічної перерви, ви подзвонили мені і викликали на допит. Мене допитував той же слідчий Грищенко, а ви тоді сказали, що повернулися в прокуратуру, щоб довести це розслідування до кінця. Для вас це справа честі. Як йде розслідування?
Це розслідування – справа честі не тільки для мене, але і для Віктора Шокіна. Коли він повернувся в ГПУ на посаду заступника генерального прокурора, то заявив, що справа Гонгадзе буде розслідувана. У ці дні завершують комплекс слідчих заходів, який дозволить нам залучити до відповідальності замовників злочину. Ми зробимо це, я впевнений. Мова піде про реальні прізвища, про реальне покарання. І, повірте, справа не триватиме ще десятиліття. Ми на фінішній прямій. Відкриваються дуже цікаві подробиці цього злочину, в тому числі щодо участі колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.
Дуже цікаво! Юрій Васильович, але є фігуранти цієї справи, які ще живі, не ховаються від слідства і заслуговують належної оцінки. Чому досі на свободі майор Мельниченко? Чому слідство не турбує його своєю увагою. Як він взагалі, де мешкає?
До Мельниченка є дуже багато запитань. Проти нього відкрито чотири кримінальні провадження. За моїми даними, він проживає у США. Мельниченко оголошений у міжнародний розшук. Найближчим часом по ньому оголосять процесуальне рішення. У майора ще все попереду.
Що за історія з "діамантовими прокурорами" Корнійцем і Шапакіним? Я вже заплутався – де там кримінал, а де піар, чия вина в тому, що ніхто ще не в суді?
З понеділка, 21 березня, в суді почався розгляд справи по суті. Не стану коментувати, адже будь-яке моє висловлювання трактуватимуть як тиск на суд. Давайте наберемося терпіння: суд розставить всі крапки над "і".
Але ж звинувачення висунуто проти двох керівників слідства – це ваша сфера. Що скажете про "діамантових"?
Відверто зізнаюся, що одного з них бачив лише раз в житті, другого зустрічав більше десяти років тому.
Здається, що у ГПУ сформувалися два протиборчі табори. Один очолює генпрокурор, і ви входите в цю команду, другий – на чолі з Сакварелідзе і Каськом. Скажіть, це здорова конкуренція чи просто безлад? Протистояння допомагає роботі?
Немає у прокуратурі таборів і команд. Існують функції, покладені на прокуратуру законом, і ми їх виконуємо. З тим же Каськом ми прагнули тісно контактувати, бо без його управління робота слідства по поверненню активів була б малоефективною. У нас були дружні ділові відносини...
Те, що він організував напад на будівлю Головного слідчого управління ГПУ на вулиці Борисоглібській, не повідомивши мене, – це його рішення. Не думаю, що це було правильно, адже зламали турнікет на вході у будинок, побили охорону УДО, проводили обшук без санкції суду.
Напередодні вдень я зустрів Каська в будівлі ГПУ. Привіталися і розійшлися. Він мені навіть слова не сказав про те, що збирається штурмувати підконтрольну мені службу. Якщо б він поділився інформацією про перевертнів у прокурорському слідстві, ніякий штурм не знадобився б, бо я б їх сам розірвав. Без перебільшення, звістка про подію стала для мене шоком.
Ми розмовляємо у прекрасному новенькому хмарочосі зі скла і бетону, який стараннями Пшонки виріс за два роки в тісному дворику будівлі ГПУ. Ще при Махніцькому порушено справу про зловживання на цьому будівництві. З тих пір нічого не чути.
У справі закінчено величезний комплекс експертних досліджень. Вона наближається до обвинувального фіналу.
На жаль, все, про що ми говоримо, лише наближається до фіналу, а що із завершених справ можете показати суспільству?
Ну, мабуть, знаковим я вважаю справу голови Київського апеляційного суду Антона Чернушенка. Це розслідування забрало багато сил, часу, здоров'я. Але ми повністю розкрили цей судовий гнійник з вибивання грошей за розподіл справ "потрібним" суддям. А також встановили, що керівник Чернушенка, який підписував секретні документи, є полковником ФСБ зі стажем. Сьогодні він вже не має можливості передавати кураторам інформацію по оперативно-розшукових справах, до яких мав доступ. Ще ми здійснюємо слідство по не менш масштабних кримінальних провадженнях щодо Злочевського, Клименка, Курченка. Тільки за останнім зібрано 1200 томів матеріалів справи.
До речі, про справи по "недоторканних". Виник конфлікт між НАБУ і ГПУ з приводу передачі справ щодо високопоставлених фігурантів. Чому ви скупитеся? Віддайте матеріали. Нехай НАБУ відзначиться. Вам же легше буде.
Суперечки як такої не було. Діяльність НАБУ і ГПУ в особі Антикорупційної прокуратури тільки починає формуватися. Ми будуємо наші відносини з чистого аркуша. Генеральний прокурор підписав вказівку керівникам структурних підрозділів ГПУ і керівникам регіональних прокуратур, в якій є чітке визначення підслідності та порядок вирішення питань підслідності. Зараз детективи НАБУ допущені для ознайомлення зі справами. На сьогоднішні з 350 кримінальних справ вони взяли у роботу тільки 9.
З часів Махніцького ходять чутки про бойкот в стінах ГПУ з боку старих кадрів. Ви його відчуваєте, якось протидієте?
Немає ніякого бойкоту. Всі працюють злагоджено і напружено.
У будь-якій сфері українські керівники говорять про кадровий голод. Наскільки це актуально для прокуратури?
Проблема дуже гостра. Прокурорська служба розвалена. Відновлення займе навіть не роки, а десятиліття. І ось чому. Професійний слідчий не виходить зі стін вишу. Потрібно мінімум десять років роботи на районному рівні, щоб фахівець пройшов всі сходинки і набрався досвіду. Тільки після цього він може працювати в центральному апараті ГПУ.
Навіть формально, за законом, ми не маємо права брати в ГПУ співробітників з досвідом роботи не менше п'яти років. Але таких людей майже немає. Це біда. Ми змушені прикомандировувати слідчих з регіонів. Щодня обласні прокурори буквально благають: не забирайте людей, на місцях нікому працювати, навантаження грандіозне, зарплати низькі, люди тікають. Тільки за два останні місяці 70 керівників з числа тих, що вже пройшли атестаційний відбір, покинули прокуратуру, адже людям немає на що утримувати сім'ї.
476 посад в регіональних прокуратурах вакантні. Такого не було ніколи. Ситуація загрозлива. Наші потреби у фінансуванні задоволені на третину. Розрив між зарплатами слідчих НАБУ і того ж Головного слідчого управління ГПУ – величезний.
Сьогодні багато говорять про реформу всього і вся. Юрію Васильовичу, давайте поговоримо системно: що слід робити, щоб прокуратура перетворилася з комерційної структури по вибиванню мільйонів на будівництво прокурорських дач і купівлю яєць Фаберже у серйозне відомство, яке стоїть на сторожі законності?
Потрібно відновлювати практично знищену прокурорську службу і працювати по 16-18 годин на добу. Можу без перебільшення заявити, що сьогодні в Генпрокуратурі зібралася слідча еліта країни. Це золотий запас країни, який треба зберегти і примножити. На жаль, зробити це непросто. Мізерна зарплата у 3000 гривень при величезному навантаженні, не найкращий стимул для роботи. Але у нас зібралися фанатики слідства і працелюби.
Пам'ятаю, за міністра внутрішніх справ Луценка в МВС створили групи з розслідування особливо важких і давніх справ: "Сова". Туди повернулися ветерани – монстри розшукової та слідчої справи. Це була чи не єдина корисна справа міністра Луценка. Не думаєте повернути в слідство досвідчених пенсіонерів?
На жаль, це неможливо. За чинним законодавством, ледь вони повернуться на роботу в прокуратуру, тут же втратять пенсію. Причому, втратять її назавжди. Таким чином, законодавець відрізав професіоналам шлях назад.
Як ви відбирали фахівців у Головне слідче управління, хто вони? Наскільки важливі для вас такі поняття як відданість, командність?
Я пишаюся слідчим колективом. Відданість для мене – ніщо. Критерій один – професіоналізм.
Якби ви стали генеральним прокурором, то почали б кадрові "чистки"?
Ні в якому разі! Всі необхідні кадрові зміни вже відбулися, в тому числі під час переатестації.
Чи потрібна прокуратурі реформа? На якому етапі вона сьогодні?
В суспільстві є запит на реформування, а значить, реформи неминучі. Прокуратура вже не буде такою, якою була раніше. Проводити реформування треба дуже швидко: часу просто немає – це останній шанс на порятунок. Але результати реформування побачимо не одразу. Потрібні роки, адже занадто багато знищено, перекручено.
Коли Віктор Шокін вступив на посаду Генерального прокурора, він заявив про плани реформування, які я повністю поділяю. Сказано – зроблено.
Сьогодні завершено структурування органів прокуратури: замість територіальних, створені місцеві прокуратури. На жаль, ці реформи повинні бути прив'язані до загальнодержавної адміністративно-територіальної реформи. А поки вийшло так, що в деяких регіонах з-під прокурорського контролю випали цілі районні управління поліції. Окрім того, проведена ретельна чотирирівнева переатестація. До останнього я мав безпосереднє відношення.
Протягом чотирьох місяців працював у комісії, проводив співбесіди. Результат – 157 місцевих прокуратур очолили об'єктивно найсильніші фахівці. Разом зі мною у комісію входили два народних депутати, представник громадянського суспільства. І наша думка була єдиною, ніхто з них не заявив про якийсь тиск, просування на керівництво "блатних" кандидатів. Повторюся, що головний пріоритет сьогодні – зберегти професійний кістяк слідчих, активно залучати амбітних, чесних фахівців, запускати соціальні ліфти, підключати до контролю Раду експертів на всіх рівнях.
Якими ви бачите пріоритети в роботі прокуратури: сьогодні і завтра?
Я – слідчий. Не можу уявити, якими ще можуть бути пріоритети прокуратури, крім належного виконання функцій, які покладені на неї законом? Потрібно просто працювати, злочини розкривати. І робити це слід професійно. Напевно, це звучить не дуже пафосно і навіть нудно. Але саме це повинно бути головним і єдиним пріоритетом у роботі прокуратури.
Прокуратура і суд: ви бачите сьогодні антагонізм між ними?
Маю визнати, що ситуація нездорова. Ми буквально в усьому залежні від суду. Це не сприяє справі, породжує додаткову корупцію і тяганину. Люди тижнями чекають від судів вирішення елементарних питань. Багато в чому ми "зобов'язані" новому КПК. Він буквально ховає всю слідчу та оперативну роботу. Кодекс потрібно змінювати, і це, мабуть, буде зроблено.
На вас при Шокіні хтось тисне? А взагалі на вас можна натиснути? А на підлеглих? І якщо не погрозою, а "довгим доларом"?
При Шокіні – ніякого тиску. Віктору Миколайовичу добре відомо, що ні погрозами, ні доларом зі мною не можна "вирішити питання". Таких людей я зібрав в Головному слідчому управлінні ГПУ – професіоналів. Ми розігнали "рішал" за тиждень. Тих, які набігли в ГПУ при Махніцькому.
Судячи з вашої декларації, ви любитель японської марки "Хонда". Одна машина у вас 2003 року випуску, друга – 2007-го. Навіщо вам дві машини, і чи не бажаєте оновити модельний ряд?
Одну я віддав братові в село. Машини надійні, навіщо їх оновлювати?
Багато літературних детективів у вільний від упіймання вбивць час люблять вирощувати троянди. Вас до землі тягне? Скільки у вас соток і де? Скільки метрів дача? Хто сусіди?
Дачі немає. Живу в квартирі, яку мені надали в 1990 році як слідчому прокуратури Радянського району Києва після народження другої дитини.
Коли відпочивали востаннє?
Не був у повноцінній відпустці років 12. Якщо вдається, вириваюся на тиждень в Карпати. Є там улюблене місце – Східниця.
Розкажіть про сім'ю.
Дружина – приватний нотаріус. Дочка Ольга, їй 27 років. Закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", виграла грант на навчання у Віденському університеті, де отримала диплом магістра за спеціальністю "юрист". Паралельно закінчила магістратуру в Національному університеті Шевченка. Працювати повернулася в Україну – це було її рішення.
Син Андрій, 24 роки, закінчив Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури Харківської Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Другий рік є прокурором Солом'янської місцевої прокуратури м. Києва.
Де ви були десять років після виходу з ГПУ? Чи правда, що у вас був серцевий напад?
Не хочу згадувати про обставини. Можу сказати одне, що я йшов з упевненістю, що скоро повернуся і доведу, зокрема, справу Гонгадзе до кінця. Але час минав, керівники прокуратури змінювалися, а мені там місця не було. Весь цей час працював у юридичній компанії. Після змін в країні я вирішив повернутися у ГПУ.
Під час призначення Віктора Шокіна ходили чутки, що він хворобливий, а навантаження на такому пості космічні. Він спростовував чутки, але, судячи з усього, здоров'я його все ж підвело. Ви на здоров'я не скаржитеся? Як витримуєте 16-годинний графік роботи?
Нормально. Практично щоранку намагаюся 40 хвилин побігати. У вихідні в Академії прокуратури ми разом з прокурорськими ганяємо у футбол. Як кажуть – не дочекаєтеся!