Із трьох спірних положень документу неконституційним визнали лише одне - право вимагати від суддів копію справ, розгляд яких не завершено. Конституційний Суд погодився із опозицією, що втручатися таким чином у правосуддя неприпустимо.
В свою чергу, Голова Вищої ради юстиції погоджується, що звітувати перед ними аж так ретельно дійсно немає потреби. Однак, ігнорувати, наприклад, навмисне затягування справ ВРЮ не збирається.
“Норма Конституції передбачає, що будь-яке порушення права може бути захищене, коли це право в суді не можна захистити і суддя всупереч своїм повноваженням, ігноруючи норми чинного законодавства, діє несумлінно, ми вважаємо, що це порушення присяги, то на цій стадії Вища раді юстиції і Вища комісія повинна мати можливість належним чином реагувати”, - сказав голова ВРЮ Володимир Колесниченко.
Позивачі обурюються: їм навіть не дали можливості висловитися під час відкритого засідання суду. Зокрема, норму, яка стосується звільнень суддів, залишили без змін.
“Якщо присягу судді можна тлумачити настільки широко, на скільки її тлумачать зараз закон, то це означає, що будь-якого суддю в Україні можна звільнити по суті за будь-яку дію протягом одного місяця, і це означає, що судді будуть і далі знаходитися під необ’єктивним контролем Вищої ради юстиції”, - каже Сергій Власенко (фракція БЮТ).
У Вищій раді юстиції запевняють - скласти точний перелік порушень, за які можна звільнити суддю, практично нереально. Тому кожен випадок окремо розглядає колегія членів ВРЮ. Експерти називають таку практику небезпечною.
“З одного боку, якщо цих норм немає взагалі, тоді судді можуть дозволяти собі відхід від законодавства і не нести за це ніякої відповідальності, з другого боку, якщо ці норми є надто такі розпливчасті, жорсткі або застосовуються не зовсім коректно, тоді це є норми, які дозволяють тиснути на суддів”, - сказав правознавець Ігор Коліушко.
Виходячи з рішення КС, парламентарі зобов’язані внести поправки до Закону про Вищу раду юстиції, зміни до якого були ухвалені в травні минулого року.