Про це Гапчук написав у своєму блозі.
"Така зміна — це значний прогрес порівняно з тим, що ми мали ще рік тому. Але чи є це реальним ІТ інструментом управління фінансами в столиці, чи це просто візуалізація транзакцій бюджетних установ з деталізацією по статтях витрат та по контрагентах? На мою думку, це лише візуалізація, яка, звісно також потрібна, але не вирішує таких проблем, як планування бюджету організаціями та комунальними підприємствами, реалізація та контроль за виконанням бюджету, контроль проведених закупівель та тендерів", — вважає депутат.
У блозі Гапчук на прикладі однієї статті витрат показує, як можна вже в рамках цього інструменту виявити корупційні схеми тендерних закупівель та прослідкувати рух коштів з бюджету міста.
"Що ж стосується порталу "Відкритий бюджет", то там досі немає можливості дізнатись, яким чином контрагенти отримували перемоги при проведені тендерів. Втім, на завершальному, четвертому етапі проекту має відбутись інтеграція цієї платформи з онлайн-системою електронних закупівель. Будемо чекати, адже відкритість та прозорість бюджету зменшує шанси появи корупційних схем, але не захищає від їх існування", — написав експерт.
Насамкінець, депутат резюмував: "Повторюсь, поки що ми отримали лише візуалізацію руху бюджетних коштів у Києві, але навіть така візуалізація показує нам той невтішний стан управління фінансами, який є в стінах КМДА. Думаю, що не лише мене має зацікавити інформація про те, що з 444 млн гривень, які виділені зі столичного бюджету на медикаменти — по 212,9 млн немає контрагентів...".