В одному й тому ж місті ансамбль Вірського міг давати по 10 концертів, і попри це щоразу збирати аншлаги. Біля каси продажу квитків найчастіше висіла табличка "Розкуплено".
Головними критеріями успіху для нього стали дисципліна та майстерність. Останню відточував на репетиціях, яких зазвичай було по 2 на день, а то й 3. Звичайний поклін вони могли відпрацьовувати по кілька годин, що й казати про складні елементи. Аби навчитися тримати рівну лінію, доводилося цілими днями крутитись у репетиційному залі. Про дисципліну в ансамблі Вірського й узагалі ходили легенди.
Читайте також: Саймон Кузнець – харків’янин, який навчив світ рахувати ВВП і отримав Нобелівську премію
Хореограф починав з власного прикладу – наприклад, ніколи не запізнювався. Під час репетиції погрозливо ходив із палицею в руках і миттю помічав, якщо хтось працював упівсили.
Хореограф встигав усе – придумати новий танець, переписати з диригентом мелодії, затвердити ескізи вишитих сорочок, перевірити якість швів на них і випросити у міністрів кілька квартир для солістів. Ансамбль забирав увесь час і сили, такої ж віддачі вимагав і від танцюристів. Танцювальну програму Вірський розбавляв комедійними мініатюрами, які вимагали від танцюристів ще й акторської майстерності.
Щоб дізнатись більше про діяльність всесвітньо відомого театру Вірського – дивіться новий випуск програми "Зроблено в Україні".