Саме тому символічно, що українське слово пролунало в Бад-Емсі. Подробицями події поділилось Суспільне.

Дивіться також В Україні бракує 1700 вчителів: чи варто говорити про катастрофу

Як українці "відзначили" 150-річчя Емського указу?

Доцентка кафедри журналістки та філології Сумського державного університету Алла Ярова розповіла, що до Бад-Емсу приїхали українські емігранти з усієї Німеччини. Науковиця розповіла, що всі вони вдягнули вишиванки, розмовляли українською. Це Алла Ярова назвала торжеством української ідеї.

На пікніку кафедри журналістики та філології Сумського державного університету вона прочитала есе "Чому мова має значення?" учня 10 класу Конотопського ліцею "Лідер" Івана Веретенника, який пише для газети навчального закладу "Інтерсвіт". Ця робота стала переможницею фестивалю шкільних видань "Медіасвіт веде у Всесвіт".

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

На жаль, автор твору не зміг приїхати. Його роботу зачитали діти, які змушені були виїхати до Німеччини через війну. В есе Іван писав, що виріс у Хуторі-Михайлівському, що розташоване за 7 кілометрів Росії.

Повномасштабна війна змусила хлопця переосмислити своє ставлення до мови. До 2022 року він вважав її чимось офіційним, красивим, але чужим.

Я почав глибше усвідомлювати, що мова – це ціла пам'ять, це ціла культура, це ціла історія нашого народу. І головне, що це – самоідентифікація. І коли країна переживає війну, то кожне слово набуває зовсім іншої ваги,
– розповів Іван Веретенник журналістам.

Фестиваль "Медіасвіт веде у Всесвіт" кафедра журналістики та філології СумДУ проводить вже кілька років поспіль. За словами Алли Ярової, мета – мотивувати молодих журналістів розкривати тему через особистий і місцевий матеріал.

Для мене особисто ця мова — це і щит, і кордон моєї культури, моєї ідентичності,
– пише десятикласник у своєму есе.

Доцентка розповіла, що твір Івана повернув хід пікніку. Люди почали ділитись своїми історіями. Вони зізнавались, що українське слово завжди жило в них самих, в їхніх думках. Проте публічний простір, у якому вони знаходились говорив інакше.

Що відбулось в Бад-Емсі 150 років тому?

У другій половині ХІХ століття Російська імперія посилила політику русифікації та лінгвоциду, яку здійснювала на окупованих землях. Українська культура була однією з жертв російського шовінізму.

У 1963 році міністр внутрішніх справ Росії Петро Валуєв видає документ, який носитиме його ім'я – "Валуєвський циркуляр". У ньому йдеться про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних та релігійних книг.

Жодної особливої малоросійської (так називали в Російській імперії українську – 24 Канал) мови не було, немає й бути не може,
– було написано в документі.

А ще через 13 років, у 1876 році імператор Олександр ІІ у німецькому курортному містечку Бадд-Емсі видав указ, який мав на меті повністю витіснити українську мову в побут. Цей документ став одним із багатьох елементів послідовної політики Російської імперії з часів правління Петра І, спрямованої на обмеження української культури.

Емський акт забороняв друк художніх творів (навіть текстів для нот), написаних чи перекладених українською мовою, завозити надруковані за кордоном українські книги до Російської імперії. Також не можна було ставити українські вистави, проводити концерти українських пісень та публічне читання текстів.