Дмитро Лабуткін був кореспондентом ТРК "Бриз" Міністерства оборони, капітаном 3-го рангу. Своє життя він поклав 16 лютого 2015 року, коли виконував військовий обов'язок у районі Дебальцевого.
Читайте також Разом із батьком пішов добровольцем на фронт: на Сході загинув журналіст Олексій Борис
Журналісти гинуть на війні
Як зазначив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, за час повномасштабного вторгнення під час виконання професійної діяльності загинули 8 журналістів. Ще 24 пішли на фронт, де їхнє життя обірвали ворожі обстріли.
"Дякую вам, дорогі воєнкори та пресофіцери, за службу і правду! Завдяки вам Україна і весь вільний світ знає імена та обличчя своїх захисників і захисниць. Ви фіксуєте історію нашої боротьби і прийдешньої Перемоги", – підкреслив Залужний.
Він наголосив, що військові журналісти роблять ЗСУ справжнім брендом. Тож побажав їм сил, стійкості, натхнення та непохитної віри. А найголовніше – якнайшвидшої перемоги.
Дмитро хотів показати людям правду
Про це під час телемарафону розповіла його матір Алла Іллівна. Вона підкреслила, що про сина може говорити цілими днями. Адже він був хорошою дитиною, люблячим чоловіком і чудовим татусем, а також прекрасним товаришем, професійним журналістом і військовим. І своєю роботою він намагався показати людям правду. Остаточно його підштовхнула анексія Криму, яка стала для Дмитра потрясінням.
Я ж кажу, події Криму дуже зворушили його. Настільки була неправда, настільки люди якось двосторонньо це приймали. Що (буцімто – 24 Канал) і Росія, і Україна не знали, як правильно,
– зауважила вона.
Алла Іллівна пригадала, що на момент вступу професія військового журналіста вважалася мирною, хоч і з приставкою "військовий". А вибрав він цей фах тому, що його батько – військовий. Причому він зараз теж воює, хоч йому й 61 рік. Жінка наголошує, що це навіть не обговорюється, адже мовиться про захист Батьківщини.
Щиро вдячна за кожну пам'ять, за кожне слово про мого сина, про героїв, про наших військових. Я вдячна, адже пам'ять – це дуже важливо,
– додала вона.