У "пеклі" було простіше, – ексрозвідник відверто про повернення з фронту

Такою думкою з 24 Каналом поділився ветеран воєнної розвідки з позивним "Саба". Він пройшов пекельні бої на різних напрямках, зокрема брав участь в операції на "вишках Бойка" та заходив на окупований Кримський півострів.

Дивіться також У перемоги багато "батьків", – ветеран емоційно про скандал навколо операції у Куп'янську

Чому адаптація у цивільному житті буває непростою?

За словами ветерана, після повернення до цивільного життя, він абсолютно змінився. Всі ці зміни він досі помічає, а процес адаптації не такий простий, як здається. Часто, коли військовий повертається з зони бойових дій, у нього з'являється когнітивний дисонанс.

Ти виходиш з пекла, але в тому пеклі все набагато простіше. Простіше й чесніше. Там ти бачиш людей, знаєш, хто є хто. Поруч твої брати. Ти розумієш, що тут свої, а там вороги. На війні все чорне і біле– наголосив "Саба".

Натомість коли ти повертаєшся в цивільне життя, то бачиш, що світ насправді сірий. Тут все по-іншому. Часто багато речей, за які воювали наші захисники, є незрозумілими для людей у тилу. Від цього стає дуже складно.

"Під час процесу адаптації у тебе всередині повинно бути розуміння того, навіщо ти живеш, навіщо все робиш, бо шлях повернення дуже непростий", – підсумував ветеран воєнної розвідки.

Що кажуть ветерани про повернення до цивільного життя?

• Ветеран війни Володимир Клочко воював ще до 2022 року. Після демобілізації він досить легко адаптувався. Втім, наголошує, що у цей час було відчуття, ніби він пропустив дуже багато й тепер потрібно все наздогнати. Також виникали труднощі на роботі.

• Дмитро Гращенко був на фронті з 2014 року, а сьогодні працює у військовій школі "Боривітер". За його словами, війна не закінчиться, якщо кожен з нас не робитиме свій внесок. На жаль, ветерани помічають, що люди забувають про війну, якщо вона не торкається їх самих.

• Ветеран Влад Кузьміч служив ще з 2016, потім у 2022-му знову став до лав Сили оборони. Друге повернення з фронту було важчим. Воїна не покидала тривога, був стан “ступору”, коли нічого не хотілося робити. Згодом допомогла робота, зміна фокуса уваги.