Чому Китай став купувати більше інгредієнтів кормів для тварин?

Китай частково задовольняє підвищений попит на корми завдяки зростанню внутрішнього виробництва, проте низку складників змушений закуповувати за кордоном у значних обсягах, повідомляють аналітики "АПК-Інформ". За оцінками Міністерство сільського господарства США (USDA), споживання основних енергетичних інгредієнтів кормів – кукурудзи, пшениці та ячменю – зростало в середньому на 2,6 відсотка щороку протягом останніх п'яти сезонів і у маркетинговому році 2025/26 може досягти рекордних 278,7 мільйона тонн.

Читайте також Україна помітно збільшила експорт агропродукції з доданою вартістю

Експерти зазначають, що внутрішнє виробництво кукурудзи та пшениці перевищує обсяги їх використання у кормах, тоді як на ринку ячменю спостерігається дефіцит, який покривається імпортом.

Сукупний імпорт цих зернових досяг максимуму у маркетинговому році 2023/24 на рівні 52,9 мільйона тонн, після чого різко скоротився до 16,2 мільйона тонн. У поточному сезоні очікується часткове відновлення – приблизно до 24,5 мільйона тонн, хоча подальша динаміка залежатиме від ситуації на світових ринках.

Подібна картина спостерігається і в сегменті білкових компонентів, зокрема шротів. У 2025/26 маркетинговому році споживання соєвого, ріпакового та соняшникового шротів може сягнути 99,2 мільйона тонн, тоді як внутрішнє виробництво оцінюється у 97,7 мільйона тонн, що формує потребу в імпорті на рівні близько 4,9 мільйона тонн.

Зверніть увагу! Фахівці підкреслюють, що попит на соєвий шрот загалом покривається власним виробництвом, ріпаковий має незначний дефіцит, а найбільший розрив між споживанням і пропозицією спостерігається у сегменті соняшникового шроту.

Експорт українського вівса рекордний за 10 років навіть попри скорочення врожаю

  • Експорт українського вівса досяг рекордних показників за останнє десятиліття, незважаючи на скорочення виробництва до 360 тисяч тонн.

  • Основними імпортерами українського вівса є Туреччина та Індія, а відновлення експорту вівсяних продуктів активізувало інтерес з боку ЄС, Ізраїлю та Африки.