Чому Китай став купувати більше інгредієнтів кормів для тварин?
Китай частково задовольняє підвищений попит на корми завдяки зростанню внутрішнього виробництва, проте низку складників змушений закуповувати за кордоном у значних обсягах, повідомляють аналітики "АПК-Інформ". За оцінками Міністерство сільського господарства США (USDA), споживання основних енергетичних інгредієнтів кормів – кукурудзи, пшениці та ячменю – зростало в середньому на 2,6 відсотка щороку протягом останніх п'яти сезонів і у маркетинговому році 2025/26 може досягти рекордних 278,7 мільйона тонн.
Читайте також Україна помітно збільшила експорт агропродукції з доданою вартістю
Експерти зазначають, що внутрішнє виробництво кукурудзи та пшениці перевищує обсяги їх використання у кормах, тоді як на ринку ячменю спостерігається дефіцит, який покривається імпортом.
Сукупний імпорт цих зернових досяг максимуму у маркетинговому році 2023/24 на рівні 52,9 мільйона тонн, після чого різко скоротився до 16,2 мільйона тонн. У поточному сезоні очікується часткове відновлення – приблизно до 24,5 мільйона тонн, хоча подальша динаміка залежатиме від ситуації на світових ринках.
Подібна картина спостерігається і в сегменті білкових компонентів, зокрема шротів. У 2025/26 маркетинговому році споживання соєвого, ріпакового та соняшникового шротів може сягнути 99,2 мільйона тонн, тоді як внутрішнє виробництво оцінюється у 97,7 мільйона тонн, що формує потребу в імпорті на рівні близько 4,9 мільйона тонн.
Зверніть увагу! Фахівці підкреслюють, що попит на соєвий шрот загалом покривається власним виробництвом, ріпаковий має незначний дефіцит, а найбільший розрив між споживанням і пропозицією спостерігається у сегменті соняшникового шроту.
Експорт українського вівса рекордний за 10 років навіть попри скорочення врожаю
Експорт українського вівса досяг рекордних показників за останнє десятиліття, незважаючи на скорочення виробництва до 360 тисяч тонн.
Основними імпортерами українського вівса є Туреччина та Індія, а відновлення експорту вівсяних продуктів активізувало інтерес з боку ЄС, Ізраїлю та Африки.