Яка земля може належати до охоронної зони
Значна частина земельних ділянок в Україні розташована в зоні проходження повітряних ліній електропередачі напругою від 10 до 110 кіловатів, розповідають в АТ Хмельницькобленерго.
Дивіться також Будівництво на аграрній землі: які споруди можна зводити без переоформлення ділянки
Через це до таких земель застосовують спеціальні правила використання, які фактично обмежують можливості для забудови та господарської діяльності.
Річ у тім, що для безпечної роботи енергосистеми Правила охорони електричних мереж передбачають встановлення охоронних зон навколо них. Вони потрібні для запобігання аваріям, захисту людей і забезпечення стабільної роботи ліній високої напруги.
Охоронна зона повітряних ліній електропередачі – це смуга землі та повітряний простір уздовж проводів, обмежений уявними вертикальними площинами по обидва боки від крайніх ліній.
Ширина таких зон визначається напругою ліній:
- до 1 кіловата – 2 метри;
- до 20 кіловатів – 10 метрів;
- 35 кіловатів – 15 метрів;
- 110 кіловатів – 20 метрів.
Окремі охоронні зони встановлюють і для інших об’єктів:
- для підземних кабельних ліній – по 1 метру з кожного боку
- для трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів — по 3 метри від огорожі або споруди.
На практиці це означає, що охоронні зони "крадуть" частину земельної ділянки для використання, навіть якщо за документами вона перебуває у приватній власності.
Що заборонено робити в охоронних зонах
У межах охоронних зон навколо ліній електропередачі діє жорсткий перелік обмежень. Правила забороняють будь-які дії, що можуть пошкодити мережі або створити загрозу безпеці.
Зокрема, вони не дозволяють на цій площі:
- будувати житлові будинки, дачі та громадські споруди;
- висаджувати дерева та багаторічні насадження;
- облаштувати склади, сміттєзвалища, АЗС і сховища пального;
- розпалювати вогонь;
- влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;
- перебувати на енергооб’єктах без дозволу.
Також заборонені масові заходи, стоянка транспорту у критичних зонах, запуск повітряних зміїв та інші дії, що можуть вплинути на безпеку мереж.
Втім, окремі роботи все ж можна проводити в межах охоронних зон, але лише за погодженням з енергокомпаніями та у присутності їхніх представників. Це, зокрема, стосується земляних і лісозаготівельних робіт, випасання худоби, риболовлі тощо.
Також фахівці мають контролювати використання важкої техніки, розробку ґрунтів і будь-які втручання поблизу кабельних або повітряних ліній. Для проїзду під лініями великогабаритної техніки висотою понад 4,5 метра теж треба погодження.
Важливо! Варто пам'ятати, що іноді ділянки в таких охоронних зонах продаються дешевше на 20–30% від ринкової вартості. Але вони можуть значно зменшувати реальну корисну площу. Тому зниження ціни не зажди компенсує обмеження у використанні.
Нагадаємо, вартість сусідніх земельних ділянок може суттєво відрізнятися – іноді у два-три рази. На формування ціни впливають статус землі, наявність підведених комунікацій, юридична чистота документів, а також природні особливості місцевості, зокрема рельєф. Саме ці деталі часто визначають реальну ринкову вартість об’єкта.
Помилки або неточності в документах можуть не тільки зменшити ціну ділянки, а й створити серйозні проблеми під час її продажу, оформлення спадщини, проведення будівництва або вирішення судових спорів із сусідами.
Щоб уникнути ризиків, важливо перевіряти актуальні дані в кадастрі, чітко встановлені межі та належним чином зареєстроване право власності.
Водночас у певних випадках держава має право примусово вилучити земельну ділянку, якщо існує суспільна необхідність. Таке вилучення може стосуватися не лише самої землі, а й усіх об’єктів нерухомості, розташованих на ній, незалежно від волі власника.