"Антибандерівський" закон почав діяти ще до того, як набрав чинності, – експерт

Про це сайту "24" розповів директор центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов.

Читайте також: Бандера не причетний до Волинської трагедії – екс-прем'єр Польщі

Головна мета "антибандерівського" закону – посварити історичним минулим два народи – досягнута. І на якому пункті зупиниться ця історична сварка, і як насамперед польська влада зможе відкотити цю ситуацію назад, покаже час. Поляки стали заручниками політизації історії,
– вважає Димов.

Як зазначає експерт, спроби віце-прем’єра України Павла Розенка під час переговорів з польськими урядовцями досягти компромісу були безуспішними. За його словами, поляки хотіли говорити тільки про ексгумацію останків своїх громадян на території України. Вони не говорили про "антибандерівський" закон, тому що в них не було карт-бланшу. Україна звертала увагу на зруйновані українські пам’ятники, про їх відновлення. Натомість поляки пропонували проводити їхню інвентаризацію.

Більш детально про наслідки "антибандерівського" закону в матеріалі: "Антибандерівський" закон: битва за історію зі звірячим оскалом Росії

"Інвентаризація" пам’ятників українцям у Польщі – політизація історичного минулого, що не має нічого спільного з історією. Тому переговори поки будуть безрезультатними. Наша позиція – жодної інвентаризації, всі пам’ятники мають бути відновленими, а закон скасований. Принаймні, виправлений", – наголошує експерт.

Валерій Димов вважає, що закон почав діяти ще до того, як вступив у силу. Вже відомі факти нападів на українців у Польщі. Але мовчати не можна. Хоча й роздувати ворожнечу теж. Втім, на його думку, Верховна Рада повинна була б ухвалити дзеркальну відповідь Польщі. Особливо після того, як польський прем’єр порівняв Богдана Хмельницького з Гітлером.

Це означало б, що польський прем’єр Матеуш Моравєцький, який порівнює Богдана Хмельницького з Гітлером, мав би проблеми з українським законодавством. Тому що такого роду дії – це посягання на українську репутацію, і за це повинне бути кримінальне переслідування,
– наголошує Димов.

Наразі, на його думку, українцям у Польщі справді загрожує небезпека. За словами Димова, питання перебуває в площині конституційного суду Польщі, який згідно з новою судовою реформою теж фактично політизований окремими політичними силами. Через що в Польщі серйозні проблеми з ЄС. Тому рішення може бути різним. І загроза українцям є.

"Польська влада, яка обіцяє не допустити неправових інцидентів, не зайде в паб, де будуть українці, або на підприємства, де працюють наші співвітчизники. І українці стануть заручниками такого різкого повороту в сторону ультранаціоналізму польської верхівки. Поляки, які прислухаються до своєї влади, можуть вчинити певні провокації проти українців. Суди, правоохоронна система Польщі, яким дали відмашку боротися з історією, боротимуться з людьми. Якщо вони в історії знаходять ворогів, то це перекидається на пошук ворогів поруч із собою. Звірячий оскал Росії стоятиме за такого роду процесами", – підкреслив Валерій Димов.

Нагадаємо, нещодавно в Польщі ухвалили так званий закон про "бандеризм", згідно з яким, кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів", загрожує штраф або ув’язнення до трьох років. Закон вступає в силу 1 березня 2018 року.

Хто такий Степан Бандера? Український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.