Суспільство очікує на гучні "посадки" та вимагає довести до судових вироків справи рівня big fish, фігурантами яких є медійні топпосадовці. Поза тим, Вищий антикорупційний суд уже виніс 56 вироків, а в НАБУ та САП – 927 кримінальних проваджень у роботі. Які результати принесла антикорупційна реформа і які перешкоди на шляху її впровадження?

Читайте "Ще 7 років тому це вважалось неможливим": чи вдається Україні боротись з корупцією

В Україні сформована інфраструктура антикорупційних органів. Однак два з них працюють без очільників.

Період інституційного становлення більшості антикорупційних органів завершений. Між ними налагоджена ефективна взаємодія. Тому слабкість однієї ланки підриває ефективність всього ланцюга. Для досягнення результатів необхідна співпраця суду та всіх створених за сім років антикорупційних органів:

  • Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)
  • Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)
  • Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)
  • Вищого антикорупційного суду (ВАКС)
  • Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА)

На важливості співпраці усіх антикорупційних органів та суду наголосив керівник Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI ) Аллан Паг Крістенсен у межах конференції "Сім років антикорупційної реформи": "Об'єднайте зусилля, коли це можливо. Взаємодія всіх учасників процесів зробить нас ефективними як ніколи. Ми раді сприяти співпраці всередині створеної інфраструктури".

Аллан Паг Крістенсен / Фото надано сайту 24 каналу

Кожен орган демонструє результати, однак роботі САП та АРМА наразі перешкоджає затягування конкурсів на нових очільників. Два роки без керівника працює АРМА, роботу відомства координує виконувач обов'язків голови. Саме цей орган займається управлінням арештованого майна, здобутого корупційним шляхом.

Понад рік не можуть призначити керівника САП. Співробітники прокуратури працюють з детективами НАБУ під час розслідувань, скеровують обвинувальні акти та представляють державне обвинувачення у суді. У зв'язку з тривожною ситуацією навколо САП тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін на конференції "Сім років антикорупційної реформи" зауважила, що прокуратура відіграє критично важливу роль у притягненні до відповідальності корупціонерів, тож до початку 2022 року новий керівник має бути призначений. Проте Україна таки увійшла в новий рік без призначення очільника САП.

Крістіна Квін / Фото надано сайту 24 каналу

Віталій Шабунін, голова правління ГО "Центр протидії корупції", вважає ситуацію навколо САП неприпустимою: "Конкурс триває вже 15 місяців. Такої ганьби давно не було. Але те, що зробили Татаров і Офіс Президента в цьому конкурсі, допомогло включити нормальний механізм визначального голосу міжнародних експертів у судовій реформі та в майбутньому конкурсі на нового директора НАБУ".

Службовці першої ланки вже притягнені до відповідальності за корупційні правопорушення. Та в ході розслідувань НАБУ та САП зазнають спротиву з боку корумпованої системи. Упродовж семи років НАБУ та САП викрили на зловживання 1000 осіб. Серед них:

  • 6 міністрів та їхніх заступників;
  • 11 керівників центральних органів виконавчої влади;
  • 20 народних депутатів різних скликань (чинних і колишніх);
  • 67 суддів;
  • 78 керівників державних підприємств.

Чотирнадцять осіб, викритих на вчиненні корупційних злочинів детективами НАБУ та прокурорами САП, засуджені за корупцію до позбавлення волі, вироки стосовно них набули законної сили. Серед засуджених – судді, керівники підприємств, посадовці органів прокуратури та місцевого самоврядування. Водночас робота НАБУ та САП зазнає політичного тиску, коли йдеться про скерування до суду резонансних справ, пов'язаних з впливовими політиками.

У березні 2021 року очільник групи таки був змінений, однак за десять днів після призначення також закрив справу, що становить понад 100 томів письмових матеріалів та 150 годин допитів. Зараз доля "Роттердам+" залежить від Апеляційної палати Антикорупційного суду, який має розглянути законність четвертої спроби закрити справу. У першій інстанції суддя ВАКС не поновила провадження.

Народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна наголошує, що антикорупційні органи мають довести свою щирість у намірах боротьби з корупцією саме на прикладі подальших кроків щодо "Роттердам+":

Справі лишилось дуже мало строку досудового розслідування. Тому зараз в антикорупційних органів два варіанти. Перший: лишити справу закритою за рішенням окремих посадових осіб. Або ж дати цій справі шанс на розгляд у відкритому судовому процесі та відкрито оцінити всі докази.

Анастасія Радіна / Фото надано сайту 24 каналу

Українські механізми боротьби з корупцією визнані ефективними в Антикорупційній стратегії США. Україна живе без своєї стратегії вже чотири роки.

Нещодавно США опублікували глобальну стратегію щодо подолання корупції в усьому світі. У документі наведений досвід України. Зокрема, згадані електронна система державних закупівель Prozorro та спільнота громадського моніторингу DOZORRO, які були розроблені урядом за підтримки Агентства міжнародного розвитку США (USAID).

Уже понад чотири роки Україна не має затвердженої національної антикорупційної стратегії. Хоча уряд України із НАЗК у ролі провайдера ще понад рік тому розробив Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки. Восени 2020 року Верховна Рада ухвалила документ у першому читанні, але протягом усього 2021-го не розглядала у другому.

Попри те, що Комітет з питань антикорупційної політики опрацював правки і направив документ на повторне голосування. Катерина Бутко, голова ГО "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" та голова Громадської ради при НАЗК, на конференції "Сім років антикорупційної реформи" висловила думку, чому депутати ігнорують Антикорупційну стратегію:

Потрібно розуміти, що вона має низку норм, які невигідні народним депутатам. Вона передбачає збільшення відповідальності за корупційні проступки, відкритий конкурс на Генерального прокурора. Вона передбачає єдині правила, показники і цілі нашої боротьби з корупцією.

Українці побачили реальні статки посадовців завдяки е-декларуванню. Та у жовтні 2020 року рішення Конституційного суду України тимчасово заблокувало роботу НАЗК із деклараціями та поставило під загрозу антикорупційну реформу.

Українські чиновники почали заповнювати е-декларації у 2016 році. За цей час посадовці декларували каплиці та ікони, золоті злитки та криптовалюту. Для того щоб опрацювати статки службовців, у 2020 році НАЗК технологічно оновило Єдиний державний реєстр декларацій.

За словами голови НАЗК Олександра Новікова, реєстр є унікальним, тому що має модуль автоматизованої перевірки усіх 800 тисяч декларацій, які були подані у 2021 році. Цьогоріч модуль зафіксував 700 випадків незаконного збагачення і 1500 випадків необґрунтованих активів.

Ми друга країна у світі після США, яка має моніторинг способу життя посадовців. Лише з травня 2021 року у деклараціях виявлено недостовірних відомостей на понад 1 мільярд гривень,
– розповів Олександр Новіков на конференції "Сім років антикорупційної реформи".

Олександр Новіков / Фото надано сайту 24 каналу

Однак понад рік в Україні триває конституційна криза. Вона пов'язана з тим, що Конституційний Суд України (КСУ) скасував деякі норми антикорупційного законодавства, серед них і відповідальність за недостовірне декларування. Також КСУ визнав неконституційними окремі повноваження НАЗК. Тож робота відомства була заблокована на два місяці. Повноцінно відновити її вдалось лише з квітня 2021 року завдяки тиску громадськості. Попередні результати роботи НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС у вигляді сотень кримінальних справ щодо корупціонерів були втрачені, адже КСУ фактично їх виправдав.

На важливості судової реформи для боротьби з корупцією наголошують представники громадянського суспільства. Зокрема і Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE: "Конституційний суд я завжди бачу як окремий бастіон не тільки судової, але й корупційної мафії. Будь-яка реформа, якщо вона достатньо ефективна, точно опиняється в КСУ".

Ще у 2020 році 49 народних депутатів звернулися до КСУ з поданням щодо відповідності Конституції закону про Вищий антикорупційний суд. Воно залишається не розглянутим вже понад рік. Але існує загроза, що Велика палата КСУ може в будь-який момент визнати неконституційним документ, за яким регулюється робота ВАКС.

Про ще одну перешкоду в роботі ВАКС на конференції "Сім років антикорупційної реформи" зазначив Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine: "Можна говорити, що є величезна проблема з адвокатами обвинувачених, які систематично не з'являються до суду, порушують порядок. І ВАКС поки не має повноважень, щоб притягнути їх до відповідальності".

За сім років антикорупційної реформи Україна покращила показники Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI). Зі 142-го місця в рейтингу Україна піднялась до 117-го, що вказує на прогрес у боротьбі з корупцією. За останній рік показники України виросли на 3 бали. Але загалом вони залишаються досить низькими у порівнянні з іншими європейськими демократичними країнами.

Матті Маасікас, посол ЄС в Україні, голова Представництва ЄС в Україні наголосив:

Потрібні подальші антикорупційні зусилля для покращення ділового та інвестиційного клімату, і ми будемо підтримувати Україну в цьому досягненні".

Матті Маасікас / Фото надано сайту 24 каналу

На конференції "Сім років антикорупційної реформи" західні дипломати неодноразово зазначали, що для ефективної боротьби з корупцією Україна має швидко та ретельно реформувати судову систему. Зокрема, Конституційний Суд України, що вже ставив під загрозу антикорупційну реформу.