Запобіжний захід Шуфричу обрали 15 вересня і з того часу він перебував під вартою без права внесення застави. Однак, адвокати вирішили оскаржувати це рішення – саме це звернення розглядають у суді.

Дивіться також Медіа, нерухомість, порт: скільки активів у Нестора Шуфрича, якого підозрюють у держзраді

Що говорив Шуфрич у суді

Київський апеляцій суд 11 жовтня розглядає оскарження арешту Шуфрича його адвокатами. СБУ висунуло тому підозру у державній зраді у вересні. У ході розгляду апеляції самому Шуфричу можливість висловитись. Перш за все нардеп наголосив, що довго готував промову розповів, що готував "велику справу" перед власним арештом.

Нестор Шуфрич розповів, що 14 вересня, за день до обшуків, йому з колегами вдалося досягти певних домовленостей з Угорщиною щодо "зняття зауважень у питанні про права нацменшин в Україні".

Нардеп розповів, нібито виникла суперечка і остаточний текст мали затвердити вже вранці 15 вересня. Документ мали направити до Угорщини в той же день, проте обшуки та арешт завадили це зробити.

Замість дзвінка з Угорщини о 7 годині до мене подзвонили представники СБУ. Прийшли з ухвалою суду про проведення обшуку,
– повідомив Шуфрич.

У суді Шуфрич також скаржився, що йому хотілося б отримати можливість спілкуватися з родиною і колегами.

Розповідь Шуфрича про діяльність перед арештом: дивіться відео

Підозра у держзраді Шуфричу: що відомо

  • 15 вересня СБУ навідалося додому до Нестора Шуфрича з обшуком, Причиною була ймовірна робота на російського агента Володимира Сівковича, який координує роботу агентури в Україні. Згодом правоохоронці офіційно повідомили підозру у державній зраді
  • За данними слідства, одним з основних завдань Шуфрича була підривна діяльність в інформаційній сфері. Він поширював проросійські наративи та проводив операцію з дискредитації влади та інших українських структур.
  • Варто зазначити, що у Шуфрича знайшли документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей з його підписом та підписом Медведчука. За цією концепцією, регіони України повинні були мати окрему "владу", яка за можливості може навіть оголосити референдум. Питання освіти, культури та мови також залишалися ними. Також він передбачав використання державної і так званої "національної мови" паралельно.