Тем для обговорення насправді 2: Україна та контроль над ядерним озброєнням. Зустріч організували у закритому форматі.

Від Росії на перемовини поїхали представники міністерства закордонних справ та міноборони на чолі із заступником глави МЗС Сергієм Рябковим. Водночас делегацію від США очолила перша заступниця держсекретаря Венді Шерман.

Апетит Кремля зростає

Ну й поки вони там домовлялися, апетити Кремля зростають. Двосторонні перемовини, кажуть, добре, але хочуть говорити про глобальні речі.

Зокрема, тепер, Росія забажала, аби НАТО не лише не брало до себе Україну, а й щоб узагалі припинило діяльність в інших державах пострадянського простору, які стали членами Альянсу після 1997 року.

З США Кремль хоче говорити про НАТО, тому генсек Єнс Столтенберг продовжує стверджувати, що ризик конфлікту з Росією не зникнув, але він ще сподівається на компроміс.

Водночас державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що вже й не очікує жодного прориву на переговорах з Росією. За його словами, дуже важко досягнути справжнього прогресу, принаймні поки ескалація з боку Кремля триває.

Ентоні Блінкен
Ентоні Блінкен не очікує прориву на переговорах з Росією / Фото Getty Images

Натомість міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба продовжує відкрито говорити правду. У своєму дописі у твітері він сказав, що вимоги Росії до світу є незаконними та навіть загрозливими.

Також він закликав колег-дипломатів називати речі своїми іменами, якщо мовиться про кремлівські ультиматуми.

А що, той же Сергій Рябков може дозволити собі заявити, аби НАТО "збирало манатки" та поверталося до рубежів 1997 року, а ми ні? Та й загалом, чому знову свої претензії до НАТО через Україну Росія виражає США, а не, наприклад, Франції та Німеччині?

Це питання хвилює, до речі, і їх. Не те, щоб вони не чули про апетити та претензії Росії, але реагувати на них не поспішають. Кажуть, а чи не краще було б вам повернутися до нормандського формату?

"Такі справи" на 24 каналі: дивіться відео

Що змусить Путіна зробити крок назад

Проблема лише в тому, що Росія на цей формат не піде й неодноразово про таке заявляла. Про причини, щоправда, мовчала, але насправді не погодиться, бо вона там буде одна проти всього колективного Заходу. Це їй абсолютно не підходить.

Чи можна росію примусити до цього діалогу? Напевно, можна. Захід не втрачає надії, що цього можна досягти дипломатичним шляхом. Однак проблема у тому, що Кремль розуміє лише позицію сили та санкцій, які можуть боляче вдарити по її економіці.

Але не заяв, бо їх Росія не боїться, а саме дій, які змусять Володимира Путіна зробити крок назад. Якщо й це для нього не стане переконливим аргументом, то змусити його відступати можуть у самому Кремлі.

Не те, щоб ми на цей сценарій дуже сильно сподівались, але були б не проти, аби свою проблему в Росії розв'язали самостійно. Ми, якщо треба, у цьому допоможемо.