Росія "грає м'язами" навіть в Арктиці: потужна військова присутність у крижаному регіоні

Обидві країни почали досліджувати регіон ще на початку XIX століття. В обох там є свої інтереси та майбутнє бачення території.

Читайте також Першими побачать атаки Росії: суворі тактики боротьби та виживання "арктичних воїнів"

І хоч методи підходу до ведення справ в Арктиці в них різні – мета одна – якомога більше засипати один одному солі за комір. Виходить це чи ні – ні там, ні там не звітують.

• Однак бази будуються;
• інфраструктура постійно оновлюється;
• кількість військових у регіоні постійно зростає.

Росіяни в Арктиці

Москва в питаннях Арктики всього за десяток років просунулась настільки, що американські аналітики вважають її серйозним суперником у цій холодній грі. Присутність росіян в Арктиці датується ще часами Російської Імперії.

Та якщо тоді про цінності регіону ніхто не замислювався, цікавила лише територія й торговельні шляхи, то з появою Радянського Союзу все кардинально змінилося. Погодні умови сприяли тому факту, що Арктика пізніше інших частин землі стала об'єктом досліджень.

З 1933 року й до сьогодні в лавах радянської, а тепер і російської армії з'являлися все нові й нові технології та підрозділи, що допомагали розбудовувати інфраструктуру та розширювати свій вплив у районі.

Чим цінна Арктика для Росії

Не варто й забувати про геофізичні цінності Арктики для СРСР. Крім військової присутності, на цій землі постійно працювали й науковці. Досліджували магнітні імпульси, проводили досліди із сонячного опромінення, атомної електрики, займалися питаннями стратосфери й полярного сяйва.

У 1991 році СРСР розпався і всі ці досліди довелося прикрити. Експедиції припинилися, а все, що залишилося на території вічної мерзлоти – порожні бочки, у яких колись зберігали паливо. Та сьогодні все змінилося. Розуміючи весь потенціал Арктики, Росія всіма силами намагається заявити про свою присутність у регіоні.

Увага Війна в снігах та крижаних водах: "арктичні солдати" – воїни, що пройшли надважкі випробування

Росія в Арктиці концентрується лише на 2 головних моментах своєї присутності:

1. намагається попередити появу та унеможливити розростання іноземних військових сил близько до кордонів Російської Федерації, особливо біля її арктичних кордонів;
2. збільшує кількість своїх військових, кораблів та техніки, щоби стати свого роду військовою опозицією для всіх, хто розбудовує власні армії в арктичному регіоні.

Отож, після падіння СРСР і закинутих нею баз, більшість уже готової інфраструктури регіону довелося або знищувати, адже вона виявилася більше непридатною, або ж реставрувати й добудовувати.

Розбудова військових об'єктів

Першим ділом взялися за облаштування полігонів та аеродромів. Летовища – найважливіша артерія Арктики. Адже це найшвидший і найнадійніший метод доставлення вантажу, військових, зброї й провізії.

Проблема полягала в тому, що на перших аеродромах злітну смугу робили із пресованого снігу. Відповідно посадити там літак можна було лише в сильні морози. А влітку і весною аеродром перетворювався на суцільне болото. Тому більшість вантажів доводилося скидати з повітря.

Але інтерес до арктичного регіону рухав прогрес. Багатомільярдні вкладення зробили своє й мало-помалу снігові пустелі почали перетворюватися на військові об'єкти й казарми.

Головна цінність для Росії

Інтереси насамперед стосуються фінансів. За даними геологічної розвідки США, сьогодні в Арктиці міститься 30% газу і 13% нафти від загальних світових запасів. У грошах – це сотні трильйонів доларів. І Росія зараз намагається прибрати більшість цих запасів собі.

База "Арктичний трилисник"

Активна розбудова Арктики почалася із 2013 – 2014 років. До сьогодні в Кремля вже навіть є аеродроми, здатні працювати в будь-яку пору року й навіть приймати вантажні літаки. Одна із їхніх найпопулярніших баз – "Арктичний трилисник". Станом на сьогодні – це найпівнічніший військовий комплекс Москви, розташований на землі Франца-Йосифа, а заодно – це ще й заповідник.

Саме про базу в заповіднику найбільше й розповідали в новинах. Запрошували навіть іноземних журналістів, щоби ті відзняли найсучасніші російські методики будівництва таких об'єктів. Повністю вся територія оточена радарами, цілодобовою охороною й патрулями: як наземними, так і повітряними.

Втім, повноцінних військових баз немає ні в кого – на це з 2 причини:

• підрозділи тих же американських чи норвезьких арктичних солдатів не прив'язуються до місцевості. Вашингтон має в розпорядженні сучасні технології, які дозволяють розгорнути табір за лічені години в будь-якому місці.
• в розпорядженні Осло – колишня військова база Олавсверн, яка дозволяє вести спостереженнями за росіянами.

З усім тим, російський "трилисник" дійсно вражає. Військові стверджують, що він розрахований на 150 людей, які можуть автономно перебувати всередині (не виходячи на вулицю) півтора року.

Важливо Команда підводного знесення UDT: найцікавіше про дайверів, які розміновували корабельні міни

У цьому й полягає головний мінус військової бази в Арктиці. Якщо військових оточать, і вони вирішать перечекати облаву всередині комплексу, то ворогу буде достатньо всього лише нанести один авіаудар по будівлі, у якій стоять генератори. Тоді всі, хто всередині залишаться без світла, води і їжі.

Росія намагається забудувати свою частину Арктики

Пріоритет – військові бази. Це стримувальний чинник у боротьбі за майбутні ресурси регіону. На покращення інфраструктури виділяються мільярди доларів, але подають в "американському стилі" – усе заради захисту національних інтересів.

Щорічно Міноборони звітує про те скільки всього набудовано, скільки людей зараз готові до бою чи, наприклад – які оновлені варіанти озброєння завезли в Арктику. Точної цифри немає ні в кого. Американська розвідка та військові історики говорять про одне, російське Міноборони про інше. Однак точної інформації не дізнається ніхто.

Усього в Арктиці, на островах Котельний, Земля Александри, Врангеля та на мисі Шмідта, за 5 років побудовано 425 об'єктів загальною площею 700 тисяч квадратних метрів– такі дані наводив міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Про російську техніку

Окрім снігоходів, лиж та звичних зимових методів екіпірування російські, війська мають на озброєнні різноманітну важку техніку, пристосовану до роботи в таких умовах.

Ще в часи СРСР почали розробляти спеціалізовану авіацію, яка могла б вберегти Росію від нападів інших країн із боку півночі. Так з'явився ТУ-126 – перший російський АВАКС. Летючий мозковий центр повітряних операцій, який відстежував будь-яку активність і на суші, і в морі, і в повітрі.

Зверніть увагу Еліта німецької спецслужби: як GSG 9 ліквідували терористів за 7 хвилин

Ударною силою виступив радянський МІГ-31 – надзвуковий винищувач. Сьогодні Росія досі має на озброєнні прототипи цих же повітряних суден. Щоправда, дещо модернізованих. І замість тактики з авіацією, використовує старий добре перевірений метод – розбудовує військові бази, які стануть форпостом у випадку загрози.

Причини збільшення військової присутності

Сьогодні дослідники називають 3 причини, чому росіяни збільшують військову присутність в арктичному регіоні:

1. показати повний контроль на своїй частині території. Ба більше, там розташовані ядерні полігони Кремля, які мають бути у 100 % безпеці;
2. втримати контроль над водними торговельними шляхами, які сполучають Тихий та Північноатлантичний океани;
3. демонстрація сили й чіткий сигнал світові про те, що в Росії є й будуть нові кордони.

Розширення кордонів

У 2015 році Росія подала заявку в ООН на розширення кордонів свого континентального шлейфа в Арктиці на 1,200 тисяч квадратних кілометрів. У квітні 2019 року профільний комітет ООН схвалив прохання. І такі "замашки" в Росії відбуваються не вперше. І хоч ситуація довкола Арктики тримається напруженою, загострювати її ще більше поки не береться ніхто.