Тобто зв'язку розвідувального БпЛА Shark-M та баражуючого боєприпасу RAM 2-X. Про це пише Deferense Express.
Що таке проєкт "Щелепи" та навіщо він потрібен?
У Фонді наголошують, що навіть за умови ретельної підготовки лише незначна частина далекобійних засобів ураження долітає до стратегічних цілей у Росії. За відкритими даними, цей показник становить приблизно від 4% до 15%.
Основною причиною є багаторівнева система російської протиповітряної оборони. Перед тим як досягти військового заводу, нафтобази чи аеродрому, український безпілотник повинен пройти через щільне прикриття зенітних ракетних комплексів, радіолокаційних станцій, мобільних вогневих груп та засобів радіоелектронної боротьби.
Саме тому, пояснюють у Фонді, перед ударами по стратегічних цілях необхідно систематично знищувати російські радари, комплекси ППО та інші елементи оборони у смузі до 150 кілометрів від лінії фронту. Кожне таке ураження відкриває нові "коридори" для проходження далекобійних дронів углиб території Росії.
У Фонді Сергія Притули розповіли, що ідея виникла після аналізу змін у тактиці російської армії. Якщо раніше окупанти розміщували важливі засоби ППО відносно близько до фронту, то згодом почали відводити їх на відстань близько 100 – 150 кілометрів.
Саме у цій зоні росіяни почали концентрувати логістичні вузли, дорогі радіолокаційні станції, системи протиповітряної оборони та резерви, розраховуючи, що українські сили не матимуть достатньо ефективних засобів для їх ураження.
Водночас використовувати для таких цілей дорогі західні ракети було економічно невигідно. Саме тому виникла потреба у спеціалізованому комплексі, який міг би регулярно працювати на оперативній глибині.
Так з'явився проєкт "Щелепи", який об'єднав можливості розвідувального безпілотника Shark-M та ударного баражуючого боєприпасу RAM 2-X.
У цій зв'язці перший виконує роль розвідника, координатора та ретранслятора сигналу. Безпілотник оснащений сучасною оптикою, тепловізійними системами спостереження та здатний працювати більш ніж за 100 кілометрів від лінії фронту.
Тривалість його польоту сягає шести годин, що дозволяє вести довготривале спостереження за районами розташування російських військ, виявляти цілі та передавати координати ударному дрону.
Безпосереднє ураження забезпечує баражуючий боєприпас RAM 2-X. Він побудований за схемою X-wing, що забезпечує високу маневровість та точність під час фінальної атаки.
Однією з головних особливостей RAM 2-X є система автоматичного донаведення. Навіть якщо російські засоби радіоелектронної боротьби повністю придушують GPS або канал зв'язку, дрон здатний самостійно завершити атаку й уразити визначену ціль.
У Фонді зазначають, що такі комплекси передають виключно підготовленим екіпажам, які виконують спеціальні бойові завдання.
Яких результатів уже вдалося досягти?
За словами авторів проєкту, робота "вбивчої пари" запускає своєрідний ефект доміно. Знищення російських систем ППО та радіолокаційних станцій у прифронтовій зоні дозволяє українським далекобійним безпілотникам безпечніше проникати углиб території Росії та завдавати ударів по стратегічно важливих об'єктах.
Серед найважливіших результатів називають ураження рідкісної російської радіолокаційної станції "Небо-СВУ", вартість якої оцінюють приблизно у 100 мільйонів доларів. За даними Фонду, у Росії таких комплексів залишаються лише одиниці.
Також українським військовим вдалося уразити радіолокаційну станцію 91Н6, яка входить до складу сучасного зенітного комплексу С-400.
Крім боротьби із засобами ППО, комплекс системно працює по логістичних маршрутах окупантів. Зокрема, він допомагає завдавати ударів по транспортній інфраструктурі та складах на так званому сухопутному коридорі між Росією, окупованою частиною Донеччини та Кримом.
У Фонді наголошують, що сучасна війна складається з великої кількості взаємопов'язаних елементів. Саме тому успішні удари по стратегічних цілях у глибокому тилу Росії починаються із системного знищення російської ППО, радарів та логістики поблизу лінії фронту.
Лише після створення таких "коридорів" українські далекобійні дрони можуть ефективно досягати військових аеродромів, підприємств оборонної промисловості та інших важливих об'єктів на території держави-агресорки.